Фа-дієз мажор
Фа-дієз мажор (англ. F-sharp major, нім. Fis-Dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук фа-дієз[1]. Гама фа-дієз мажор містить звуки:
| Позначення | |
|---|---|
| Англійською | F-sharp major |
| Німецькою | Fis-Dur |
| Пов'язані тональності | |
| Паралельна | Ре-дієз мінор |
| Домінанта | До-дієз мажор |
| Субдомінанта | Сі мажор |
| Приключові знаки | |
| Дієзів | 6 |
| Бемолів | - |
| Гама | |
| F♯, G♯, A♯, B, C♯, D♯, E♯ | |
фа♯ - соль♯ - ля♯ - сі - до♯ - ре♯ - мі♯
F♯ - G♯ - A♯ - B - C♯ - D♯ - E♯.
Паралельна тональність — ре-дієз мінор, однойменний мінор — фа-дієз мінор. Фа-дієз мажор має шість дієзів біля ключа (фа-, до-, соль-, ре-, ля-, мі-).
Найвідоміші твори, написані в цій тональності
ред.- Л. ван Бетховен — Соната для фортепіано N.24 op.78.
- Ф. Шопен — «Баркарола» ор.60
- О. Скрябін — Соната № 4 ор.30
- Д. Шостакович — Струнний квартет № 14 ор.142
Примітки
ред.- ↑ Словник-довідник музичних термінів - Індекс. term.in.ua. Процитовано 23 липня 2024.