Фаусто Сальсано

італійський футболіст і футбольний тренер

Фаусто Сальсано (італ. Fausto Salsano, нар. 19 грудня 1962, Кава-де-Тіррені) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, зокрема за «Сампдорію» та «Рому». По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року входить до тренерського штабу національної збірної Італії.

Ф
Фаусто Сальсано
Фаусто Сальсано
Особисті дані
Народження 19 грудня 1962(1962-12-19) (57 років)
  Кава-де-Тіррені, Італія
Зріст 167 см
Вага 60 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1975-1979 Італія «Пістоєзе»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1979–1981 Італія «Сампдорія» 0 (0)
1981–1982   Італія «Емполі» 23 (3)
1982–1984   Італія «Парма» 61 (5)
1984–1990 Італія «Сампдорія» 172 (15)
1990–1993 Італія «Рома» 74 (5)
1993–1998 Італія «Сампдорія» 105 (1)
1998–2000 Італія «Спеція» 32 (5)
2000 Італія «Сестрезе» 4 (0)
2000 Італія «Імперія» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1987 Італія Італія U-21 4 (0)
1987–1988 Італія Італія (ол.) 4 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2000 Італія «Імперія»
2001–2002 Італія «Катанія» (помічник)
2002 Італія «Флоренція Віола» (помічник)
2004–2008 Італія «Інтернаціонале» (помічник)
2009–2013 Англія «Манчестер Сіті» (помічник)
2013–2014 Туреччина «Галатасарай» (помічник)
2014–2016 Італія «Інтернаціонале» (помічник)
2017–2018 Росія «Зеніт» (помічник)
2018– Італія Італія (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

П'ятиразовий володар Кубка Італії. Володар Кубка Кубків УЄФА.

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 19 грудня 1962 року в місті Кава-де-Тіррені. Вихованець футбольної школи клубу «Пістоєзе».

1979 року уклав контракт із клубом «Сампдорія», який за два роки віддав юного півзахисника для отримання досвіду виступів на дорослому рівні в оренду до «Емполі», а через рік — до «Парми».

1984 року Сальсано повернувся до «Сампдорії», де відразу ж завоював постійне місце в основному складі. Протягом наступних шести сезонів тричі ставав у складі генуезької команди володарем Кубка Італії, а 1990 року допоміг їй перемогти у тогорічному розіграші Кубка володарів кубків.

Невдовзі після цього європейського тріумфу, влітку того ж 1990 року півзахисник перейшов до «Роми», кольори якої захищав протягом трьох наступних сезонів. У складі «вовків» також був основним гравцем середини поля і здобув свій четвертий Кубок Італії, у розіграші 1990/91.

1993 року ще на п'ять сезонів повернувся до «Сампдорії», протягом перших чотирьох з яких знову був гравцем основного складу. 1994 року здобув свій п'ятий (і четвертий у складі генуезців) Кубок Італії.

Влітку 1998 року 35-річний гравець залишив команду, якій сумарно присвятив понад 10 років своєї кар'єри, і приєднався до «Спеції». За два роки, у 2000-му провів декілька ігор за «Сестрезе», після чого став граючим тренером команди «Імперія».

Виступи за збірніРедагувати

1987 року залучався до складу молодіжної збірної Італії, за яку зіграв у 4 офіційних матчах.

З 1987 по 1988 рік провів чотири гри у складі олімпійської збірної Італії.

Кар'єра тренераРедагувати

Попрацювавши 2000 року граючим тренером нижчолігової «Імперії», 2001 року був запрошений колишнім партнером по «Сампдорії» П'єтро Верховодом приєднатися до очолюваного ним тренерського штабу «Катанія». Наступного року допомагав Верховоду у «Флоренція Віола», щойно перезаснованому клубі, який мав стати базою для відновлення легендарної «Фіорентини» і починав свій шлях з низів піраміди італійських професійних футбольних ліг.

2004 року ще один колишній партнер Сальсано по «Сампдорії» Роберто Манчіні запросив його стати своїм помічником у тренерському штабі «Інтернаціонале». Відтоді Сальсано став незмінним асистентом Манчіні, встигши попрацювати з ним протягом наступних 15 років у «Манчестер Сіті», «Галатасараї» і «Зеніті».

2018 року увійшов до очолюваного все тим же Роберто Манчіні тренерського штабу національної збірної Італії.

Статистика виступівРедагувати

Статистика клубних виступівРедагувати

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1984–85   «Сампдорія» A 28 6 КІ 13 1 - - - - - - 41 7
1985–86 A 26 1 КІ 13 2 КВК 2 0 - - - 41 3
1986–87 A 29 1 КІ 5 0 - - - - - - 34 1
1987–88 A 28 3 КІ 13 1 - - - - - - 41 4
1988–89 A 29 2 КІ 13 1 КВК 6 2 СІ 1 0 49 5
1989–90 A 32 2 КІ 3 1 КВК 7 0 СІ 0 0 42 3
1990–91   «Рома» A 29 4 КІ 9 0 КУЄФА 5 0 - - - 43 4
1991–92 A 20 1 КІ 6 0 КВК 3 0 СІ 1 0 30 1
1992–93 A 25 0 КІ 6 1 КУЄФА 6 0 - - - 37 1
Усього за «Рому» 74 5 21 1 14 0 1 0 110 6
1993–94   «Сампдорія» A 20 0 КІ 7 1 - - - - - - 27 1
1994–95 A 20 0 КІ 3 0 КВК 6 0 СІ 0 0 29 0
1995–96 A 27 1 КІ 2 0 - - - - - - 29 1
1996–97 A 24 0 КІ 1 0 - - - - - - 55 0
1997–98 A 14 0 КІ 3 0 КУЄФА 1 0 - - - 18 0
Усього за «Сампдорію» 277 16 76 7 22 2 1 0 376 25

Титули і досягненняРедагувати

«Сампдорія»: 1984-1985, 1987-1988, 1988-1989, 1993-1994
«Рома»: 1990-1991
«Сампдорія»: 1989-1990

ПосиланняРедагувати