Кара Фатьма (справжнє ім'я Фатьма Сехер Ерден; нар. 1888 — пом. 2 липня 1955) — турецька військовослужбовиця. Командирка загону ополченців під час Війни за незалежність Туреччини. Перша в Туреччині жанка в званні старшого лейтенанта. Нагороджена Медаллю незалежності[2]. Авторка спогадів.

Фатьма Кара
тур. Fatma Seher Erden
Kara Fatma.jpg
Народження 1888
Ерзурум, Ерзурум, Османська імперія[1]
Смерть 2 липня 1955(1955-07-02)[1]
Стамбул, Туреччина[1]
Поховання Стамбул
Країна Flag of Turkey.svg Туреччина
Звання mülâzım-ı evveld
Війни / битви Турецька війна за незалежність
Нагороди
Медаль Незалежності
CMNS: Фатьма Кара у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народилася в Ерзурумі. Одружилася з ветераном Балканських воєн, який незабаром загинув на Кавказькому фронті Першої світової війни.

У 1919 році вирушила в Сівас, де проходив конгрес під керівництвом Мустафи Кемаля, і попросила прийняти її на військову службу[3]. Отримавши згоду Кемаля, у капральському званні (onbaşı) очолила загін з 700 чоловіків і 43 жінок. Протягом служби двічі потрапляла в полон до греків, під час другого полону її допитував грецький генерал Ніколаос Трікупіс; незабаром після допиту змогла втекти[4]. Боролася під Ізмітом, Бурсою і Ізміром; за одним із джерел, саме загін Фатьми Кара першим увійшов в Ізмір 19 вересня 1922 року[5]. Отримала популярність захопленням у полон 25 грецьких солдатів, включаючи одного офіцера, командуючи при цьому патрульною групою, що складалася виключно з жінок. За це отримала звання лейтенанта[6].

Вийшла у відставку у званні старшого лейтенанта (üsteğmen), ставши першою в історії Туреччини жінкою, що отримала це звання. Належну їй за службу грошову допомогу передала до фонду Червоного Півмісяця. На війні втратила двох синів, що позначилося на її психічному здоров'ї. Станом на 1933 рік жила в бідності зі своїм онуком при колишньому російському монастирі в Стамбулі. У 1944 році опублікувала свої спогади.

Померла (за однією з версій — від голоду[7]) в 1955 році в стамбульському будинку для літніх людей, де провела останні роки життя.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1047852187 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bursa’nın Kurtuluşuna İmza Atmış Bir Mücahit Kadınımız Kara Fatma (Fatma Seher) (тур.). Atatürk Araştırma Merkezi. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 2 липня 2017. 
  3. Mustafa Kemal Paşa ile Fatma Seher (Kara Fatma)'in Sivas görüşmesi (тур.). tarihgazetesi.net. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 2 липня 2017. 
  4. Fatma Seher (Kara Fatma) ( .... - 1955) (тур.). Процитовано 12 травня 2014. 
  5. Hürriyet newspaper(тур.)
  6. Fighting Turkish Woman Made Lieutenant in Army (англ.). nytimes.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 12 травня 2014. 
  7. “Kara Fatma”nın hikâyesi gün yüzüne çıktı (тур.). Bolunun Sesi. Процитовано 2 липня 2017.