Відкрити головне меню

Фавст Корне́лій Су́лла Фе́лікс (лат. Faustus Cornelius Sulla Felix, 24 — 62) — політичний діяч ранньої Римської імперії, консул 52 року.

Фавст Корнелій Сулла Фелікс
Народився бл. 23
Помер 62
Марсель
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Суспільний стан патрицій
Посада давньоримський сенатор[d] і консул Римської імперії[d]
Батько Фавст Корнелій Сулла Лукулл
Мати Доміція Лепіда

ЖиттєписРедагувати

Походив з патриціанського роду Корнеліїв. Син Фавста Корнелія Сулли, консула-суффекта 31 року, та Доміції Лепіди. Був єдиноутробним братом Валерії Мессаліни, дружини імператора Клавдія. Близько 47 року одружився на Антонії, доньці Клавдія. У 52 році обрано консулом разом з Луцієм Сальвієм Отоном Тіціаном. З 55 року став членом колегії арвальських братів.

Імператор Нерон ставився до Сулли вкрай підозріло через його знатність та родинні стосунки з імператорською сім'єю, попри те, що Сулла був відомий як боязка й нерішуча людина. У 55 році префект преторія Бурр та впливовий вільновідпущеник Клавдія Паллант були звинувачені у тому, що мають намір повалити імператора Нерона і передати владу Суллі. Втім, підсудні були виправдані, обвинувач Пет вигнаний за наклеп. У 57 році Грапт, вільновідпущеник Нерона, звинуватив Суллу у тому, що той влаштував засідку на Нерона на Фламінієвій дорозі. Ніяких доказів проти Сулли знайдено не було, однак Нерон наказав йому відправитися у вигнання до м. Массілії (сучасний Марсель). У 62 році префект преторія Тигеллін доніс Нерону, що Фавст Сулла спільно з Рубеллієм Плавтом готує заколот й має намір збунтувати військо у Германії. Відповідно до розпорядження Нерона, до Сулли були підіслані вбивці, незабаром його голову доставили до Риму. У листі до сенату Нерон не взяв на себе відповідальність за вбивство Сулли, а лише звинуватив його в бунтівних настроях. Сенатори ухвалили рішення виключити Фавста Корнелія Суллу з сенату і призначити молебень на честь його смерті.

РодинаРедагувати

Дружина — Клавдія Антонія

Діти:

  • Фавст Корнелій Сулла

ДжерелаРедагувати

  • Tac. Ann. XIII 23; 47; XIV 57, 59.
  • Suet. Claud. 27.
  • Zonar. IX 9.