Відкрити головне меню

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Великі Будища)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці — зруйнована церква на честь Успіння Пресвятої Богородиці у селі Великі Будища, нині Диканського району Полтавської області України.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Сross 2016-10-25 032.jpg
Пам'ятний хрест на місці Успенської церкви
49°51′17″ пн. ш. 34°35′02″ сх. д. / 49.854735° пн. ш. 34.583948° сх. д. / 49.854735; 34.583948Координати: 49°51′17″ пн. ш. 34°35′02″ сх. д. / 49.854735° пн. ш. 34.583948° сх. д. / 49.854735; 34.583948
Розташування Україна УкраїнаПолтавська область, с. Великі Будища
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Великі Будища). Карта розташування: Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Великі Будища)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Великі Будища) (Україна)

Історія існуванняРедагувати

Час будівництва першої, де­рев’яної, церкви Успіння Пресвятої Богородиці у сотенному містечку Великі Будиша Полтавського полку (тепер село. Диканського району) невідомий. Виходячи з того, що храм знаходився у центральній частині сотенної Великобудиської фортеці, мав дзвін, якому було уже понад двісті років, можна висловити припущення про існування церкви у серед. 17 ст.

Достовірно вона існувала станом на 1705: до 1874 у церкві зберігалася чудотворна ікона Матері Божої Великобудищанської, яка 1705 була поновлена.

У 1874 через зменшення церковної парафії Полтавська духовна консисторія прийняла рішення про перенесення Успенської церкви з Великих Будищ до с. Федорівка Зіньківського повіту (тепер Зіньківського району), однак жителі містечкака підняли клопотання про передачу церковних чудотворної ікони та старовинного дзвону вагою 102 пуди (1 т 1632 кг) до Миколаївського храму. Зважаючи на прохання, консисторія вирішила питання позитивно, а натомість до Успенської церкви з Миколаївської передано значно менший за розміром дзвін. Сама ж Успенська церква після перенесення до с. Федорівка 08.05.1892 згоріла.

Серед місцевого населення Успенська ццерква носила також другу назву – Іоанно-Богословська (на честь придільного вівтаря).

ОписРедагувати

Спершу церква була дерев’яна, п’ятибанна. У 1765 вона стала тривівтарною – на честь Успіння Пресвятої Богородиці, Іоанна Богослова, Воскресіння Христового. Дослідники 19 ст. відзначали, що Успенська церква «была богаче всех Велико-Будищанских церквей своею догорою утварью». Серед церковного начиння зберігалося також напрестольне євангеліє видання 1636 року.

СвітлиниРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати