Урсол Григорій Миколайович
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (лютий 2021) |
Урсол Григорій Миколайович (5 травня 1959, м. Новомиргород Кіровоградської області, Україна) – український лікар-хірург торакальний , лікар-ендоскопіст, лікар-хірург онколог, лікар-онколог, лікар-хірург серцево-судинний, лікар-хірург, лікар-організатор охорони здоров'я, заслужений лікар України[1], к.м.н., доцент кафедри торакоабдомінальної хірургії ХМАПО, лектор Європейської асоціації торакальних хірургів [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.], засновник та генеральний директор ПП ПВФ «Ацинус», засновник ПП «Лікарня Святого Луки», громадський діяч.
Урсол Григорій Миколайович | |
---|---|
Народився | 5 травня 1959 (65 років) Новомиргород |
Місце проживання | Кропивницький |
Країна | Україна |
Alma mater | Одеський національний медичний університет |
Галузь | торакальна хірургія, кардіохірургія, онкологія, гастроентерологія, клінічні дослідження |
Науковий ступінь | кандидат медичних наук |
Біографія
ред.Народився 5 травня 1959 року у м. Новомиргород Кіровоградської області. Батько – Микола Данилович Урсол, водій машини швидкої допомоги, мама – Тамара Борисівна Урсол, молодша медична сестра Новомиргородської лікарні.[2]
Після тривалої хвороби у 10-літньому віці вирішив стати лікарем.[2][3]
1976 р. – закінчив Новомиргородську середню школу № 2 та вступив до Одеського медичного інституту ім. М.І. Пирогова.[2]
1982 р. – закінчив Одеський медичний інститут ім. М.І. Пирогова.[2][4]
1982-1983 рр. - лікар-інтерн Кіровоградської обласної лікарні [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.][2]
1983 р. - почав роботу у торакальному відділенні Кіровоградської обласної лікарні [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] торакальним хірургом, згодом - завідувачем торакального відділення цієї ж лікарні.[2][3]
1994 р. – заснував приватну виробничу фірму «Ацинус».[3][4]
1996 р. – генеральний директор ПВФ «Ацинус» [Архівовано 13 лютого 2021 у Wayback Machine.] [4](з 2004 р. – приватне підприємство приватна виробнича фірма «Ацинус»)[3].
2003 р. – створив приватне підприємство «Лікарня Святого Луки» [Архівовано 13 лютого 2021 у Wayback Machine.].[3]
2006 р. – закінчив Національну академію державного управління при Президентові України.[3]
2009 р. – почав викладати на кафедрі торакоабдомінальної хірургії ХМАПО.[3]
Наукова робота
ред.Григорій Урсол – автор та співавтор наукових праць, має винаходи та раціоналізаторські пропозиції.
"Приватний сектор системи охорони здоров’я України – активний резерв підвищення доступності та якості надання медичної допомоги: досвід Кіровоградської області" [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.], надрукована у журналі "Буковинський медичний вісник". – Т. 18, № 4 (72)[6] (співавтори: Скрипник О.А., Василенко О.М.), 2014 р.
"Перикардиоскопия диагностическая и лечебная: наши модификации", надрукована у Збірнику наукових праць «Торакальна хірургія» № 1[7] (співавтори: Лукашов С.Н., Колєсов Є.В), 2010 р.
"Бронхопластические операции в онкопульмонологии", надрукована у Збірнику наукових праць «Торакальна хірургія» № 1[7] (співавтори: Бондарчук С.П., Давидкін В.А., Коваль В.В.), 2010 р.
"Информативность щеточной и щипцовой биопсии в диагностике центрального рака легких", надрукована у Збірнику наукових праць «Торакальна хірургія» № 1[7] (співавтори: Коваль В.В., Клубнікіна Т.В., Резніченко О.В., Немазенко С.Є.), 2010 р.
"Ахалазія кардії та вибір методів кардіодилатації (огляд літератури)", надрукована в українському науково-практичному журналі «Буковинський медичний вісник», Т 14, 1(53)[8], 2010 р.
"Прогноз эффективности эндоскопических методик в лечении ахалазии пищевода", надрукована у журналі Харківська хірургічна школа № 6.1[9] (співавтори: Горбуліч А.В., Шептуха А.А., Короп О.А., Краснопольська В.А., Лазуткіна Є.А.), 2010 р.
"Перикардіоскопія", надрукована у науково-практичному медичному журналі «Клінічна анатомія та оперативна хірургія», Т. 12, № 3[10], 2013 р.
"Электрокардиотерапия с использованием перикардиоскопии", надрукована у журналі "Вестник хирургии имени И.И.Грекова". – Т. 173, № 5[11], (співавтори: Кучеренко А.Д., Лішенко В.В., Велігоцький М.М.), 2014 р.
Патенти
ред.Спосіб формування антирефлюксного шийного стравохідно-шлункового анастомозу. Номер патенту: 113560[12]. 2017 р.
Пристрій для проведення стравохідного трансплантата на шию. Номер патенту: 102694[12] 2015 р.
Спосіб лікування бронхіальної астми. Номер патенту: 45421[12]. 2009 р.
Спосіб лікування ахалазії стравоходу. Номер патенту: 45420[12]. 2009 р. Автори: Велігоцький Микола Миколайович, Шептуха Артем Олексійович, Велігоцький Олексій Миколайович, Горбуліч Олександр Вікторович, Урсол Григорий Миколайович
2004 р. - Міжнародний конгрес "Cardiostim-2004", м.Ніцца, Франція.
2005 р.- 7-й Слов'яно-Балтійський науковий форум «Санкт-Петербург - Гастро-2005», Росія, м. Санкт-Петербург.
2005 р. - Міжнародний симпозіум "Venice Arrhythmias 2005", м. Венеція, Італія.
2007 р. - Конгрес з міжнародною участю «Реконструктивна торакальна хірургія», м. Київ, Україна.
2008 р. - 18-й Всесвітній конгрес світового товариства кардіо-торакальних хірургів, Греція, м. Кос.
2010 р. - 28-й Європейський конгрес торакальних хірургів, м. Вальядолід, Іспанія.
2010 р. - Міжнародна науково-практична конференція "Сучасні проблеми торакальної хірургії", м. Кіровоград (зараз - Кропивницький), Україна.
2011 р. - Перша Європейська торакальна школа для хірургів Східної Європи, Азії, Африки та країн пострадянського простору, м. Кіровоград (зараз - Кропивницький), Україна.
Нагороди, визнання
ред.Дипломом міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна» (2001 р.)[3]
Заслужений лікар України[1] (2006 р.).
Нагорода «Флагмани медицини України» 2009 р.[3]
Громадська діяльність
ред.Голова правління Асоціації торакальних хірургів України[13]
Голова ГО «Спілка підприємців Кіровоградської області»[4]
Примітки
ред.- ↑ а б Указ Президента України від 18.08.2006 року № 694. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
- ↑ а б в г д е Матівос, Юрій Миколайович. Історія однієї родини (українською) . Кропивницький: Поліграфічно-видавничий центр ТОВ "Імекс-ЛТД".
- ↑ а б в г д е ж и к л Матівос, Юрій (2019). З іменем Святого Луки. Історія незвичайного медичного закладу та його людей (українською) . м. Кропивницький: Поліграфічно-видавничий центр ТОВ "Імекс-ЛТД". с. 365. ISBN 978-966-189-514-9.
- ↑ а б в г Місто і люди. Єлисаветград-Кіровоград 1754-2004 (українською) . м. Кіровоград: "Імекс-ЛТД". 2004. с. 256—257. ISBN 966-7822-80-X.
- ↑ Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського. http://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/0045265.
- ↑ Буковинський медичний вісник. Т. 18, № 4 (українською) . м. Чернівці. 2014. с. 177—181.
- ↑ а б в Збірник наукових праць «Торакальна хірургія» № 1 (українська, російська та англійська) . м. Кіровоград. 2010.
- ↑ український науково-практичний журнал «Буковинський медичний вісник», Т 14, 1(53) (українською) . м. Чернівці. 2010.
- ↑ журнал Харківська хірургічна школа № 6.1. м. Харків. 2010.
- ↑ Науково-практичний медичний журнал «Клінічна анатомія та оперативна хірургія». Т. 12, № 3. 2013. с. 75—79.
- ↑ Журнал "Вестник хирургии имени И.И.Грекова". – Т. 173, № 5 (російською) . 2014. с. 23—26.
- ↑ а б в г База патентів України. https://uapatents.com/patents. Архів оригіналу за 6 квітня 2015.
- ↑ Асоціація торакальних хірургів України. http://thoracic-surgery.com.ua/. Архів оригіналу за 29 червня 2020.
Посилання
ред.Григорій Урсол про Covid-19 виданню "Україна-Центр": «Найголовніше - це виявлення хворих»
Центрально-українське бюро новин: "Коронавірус та карантин. Що з цього приводу думає Заслужений лікар України Григорій Урсол" [Архівовано 14 лютого 2021 у Wayback Machine.]Суспільне Кропивницький. Передача "Радіомайдан", Григорій Урсол про клінічні дослідження в Україні
Телеканал Вітер. The ЕКСКЛЮЗИВ - спецвипуск «Пандемія Covid-19» розмова з Г.Урсолом
Інформаційний медіа-портал "Дозор". "Григорій Урсол про будівництво нового корпусу Лікарні Святого Луки у Кропивницькому" [Архівовано 13 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Кропивницький міський сайт ugorod.kr.ua. Про міжнародну науково-практична конференція "Сучасні проблеми торакальної хірургії"
Газета "Факти". "В Кропивницком женщине удалили 17-килограммовую (!) опухоль, с которой она жила 15 лет" [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.]