Упередження нульового ризику

Упередження нульового ризику — це тенденція надавати перевагу повному усуненню ризику навіть, коли альтернативний варіант пропонує більше зменшення ризику. Цей ефект на прийняття рішень спостерігався в опитуваннях щодо гіпотетичних сценаріїв, але також вважається, що він впливає на реальні політики (наприклад, війна проти тероризму у порівнянні зі зменшенням ризику ДТП або збройного насильства).

ПоясненняРедагувати

Науковці зафіксували упередження нульового ризику у відповідях на опитування щодо гіпотетичного сценарію знезараження «брудних» місць X та Y, де місце X спричиняє 8 випадків захворювань на рак на рік, а місце Y — 4 випадки захворювань на рак на рік. Відповідачів просили розставити у порядку прийнятності три сценарії знезараження: у двох варіантах в цілому на двох місцях кількість захворювань знижувалась на 6 на рік, а в третьому варіанті кількість захворювань знижувалась на 5, але при цьому на місці Y зникала повністю. І хоча останній варіант давав найменше загальне зменшення (лише 5, а не 6 випадків), 42% респондентів поставили його вище принаймні одного з двох інших варіантів. Цей результат був схожий з результатом одного з більш ранніх економічних досліджень, яке зафіксувало, що люди були схильні сплачувати вищу ціну для повного усунення ризику.[1][2]

Також вважається, що це упередження впливає на багато політик у реальному світі. Наприклад у федеральній політиці США:

Обидва ці закони звинувачують у надмірному фокусуванні на повному усуненні факторів ризику.

Більш того, вартість застосування законів, що стосуються нульового ризику, зростає по мірі технологічного розвитку, що дозволяє влювлювати все менші кількості (концентрації) небезпечних речовин. І виникає ситуація коли в умовах обмежених ресурсів, все більша їх частка використосувється на усунення питань з низьким ризиком.[3]

ПричиниРедагувати

В основі упередження нульового ризику можуть бути інші упередження. Одним з них є тенденція думати пропорціями, а не різницями: напр., більше пропорційне зниження смертності ціниться вище, ніж більше зменшення в фактичних смертях. Упередження нульового ризику таким чином може розглядатися як частина більшого упередження відносно кількостей у застосуванні до ризику. Обмеження рамками може підсилювати упередження нульового ризику, наприклад, підкреслюючи велику пропорцію у маленькій групі, або може спробувати зменшити упередження, наголошуючи на абсолютному числі.[4]

ПриміткиРедагувати

  1. Baron, Jonathan; Gowda, Rajeev; Kunreuther, Howard (1993). Attitudes toward managing hazardous waste: What should be cleaned up and who should pay for it?. Risk Analysis 13: 183–192. doi:10.1111/j.1539-6924.1993.tb01068.x. 
  2. Viscusi, W. K.; Magat, W. A.; Huber, J. (1987). An investigation of the rationality of consumer valuation of multiple health risks. Rand Journal of Economics 18: 465–479. doi:10.2307/2555636. 
  3. Kunreuther, Howard (1991). Managing hazardous waste: past, present and future. Risk Analysis 11: 19–26. doi:10.1111/j.1539-6924.1991.tb00561.x. Архів оригіналу за 19 червня 2010. Процитовано 19 червня 2014. 
  4. Baron, Jonathan (2003). Value analysis of political behavior - self-interested : moralistic :: altruistic : moral. University of Pennsylvania Law Review 151: 1135–1167. doi:10.2307/3312887.