Університет Люм'єр Ліон 2

(Перенаправлено з Університет Люм’єр Ліон 2)

Університет Люм'єрів Ліон II (фр. L'université Lumière-Lyon-II) — французький державний університет в Ліоні. Це один із трьох університетів, що виникли внаслідок розколу Ліонського університету за законом Едгара Фора 1968 року.

Університет Люм'єр Ліон 2
Logo Université Lumière Lyon 2.png
Univ-lyon2-berges-clio-2008-01-25 01.jpg
45°45′03″ пн. ш. 4°50′14″ сх. д. / 45.750833° пн. ш. 4.837222° сх. д. / 45.750833; 4.837222
Тип університет[d]
Країна Flag of France.svg Франція
Розташування Ліон
Засновано грудень 1969
Президент Nathalie Dompnierd[1]
Студентів 29 996[2]
Приналежність Ліонський університет
Членство у
  • Асоціація університетів Європи[3], Коїмбрська група, Couperin Consortiumd[4] і Renaterd[5]
  • Випускники d
    Штаб-квартира Ліон
    Сайт univ-lyon2.fr
    IP v4 193.48.136.240/28[6] і 159.84.0.0/16[7]
    CMNS: Університет Люм'єр Ліон 2 на Вікісховищі

    У ньому навчаються близько 27 393 студентів у галузі гуманітарних наук, права та фінансів. Його девіз латинською мовою, вписаний у дворі бібліотеки на кампусі причалу — Inter folia fulget. Тим не менш, перший девіз, вписаний золотими літерами в тіні статуї Клода Бернарда в головному вході університету − лат. Scientia et Labore, що означає «Наука і робота».

    ІсторіяРедагувати

    ВиникненняРедагувати

    СьогоденняРедагувати

    У 1987 році заклад змінив назву на «Університет Люм'єр Ліон 2» на честь братів Люм'єр.

    В університету є два кампуси:

    Університет Люм'єр-Ліона-II є членом-засновником Ліонського університету, полюса досліджень та вищої освіти (фр. les pôles de recherche et d'enseignement supérieur, PRES) у Ліоні зі статусом громадської установи наукового співробітництва (фр. L’établissement public de coopération scientifique, EPCS), який був заснований наказом № 2007—386 від 21 березня 2007 р. і опублікований в офіційному журналі Франції[fr] від 22 березня 2007 року.

    У 2015 році PRES ліонського університету був замінений співтовариством університету та установи університету Ліона[8] в додатку до закону про вищу освіту від 22 липня 2013 року.

    СтруктураРедагувати

    Навчально-дослідний відділиРедагувати

    В університеті є 6 відділів:

    • Антропологія, соціологія та політологія — UFR ASSP
    • Економіка та управління — UFR SEG
    • Закон Джулі-Віктоар Дабьє — UFR DSP
    • Час та території (Географія, історія, історія мистецтв та туризм) — UFR T&T
    • Мови — UFR Languages
    • Мовні науки та мистецтва — UFR LESLA

    ІнститутиРедагувати

    В університеті працює 6 інститутів :

    Міжнародний центрРедагувати

    Університет має міжнародний центр франкознавства (CIEF), який спеціалізується на мовній та культурній підготовці для нефранкомовної публіки, незалежно від того, здобувають вони вищу освіту чи ні.

    Співпраця з УкраїноюРедагувати

    Діють такі спільні магістерські програми подвійного диплома з ХНЕУ ім. Семена Кузнеця[9]:

    • Бізнес-інформатика;
    • Створення нових інноваційних підприємств;
    • Туризм. Культурна спадщина. Дозвілля.

    Студентське життяРедагувати

    Демографія населення університетуРедагувати

    Таблиця демографії
    2000200120022003200420052006200720082009201020112016
    25188[10]25503[11]26437[12]27201[13]28124[14]28176[15]27806[16]27182[17]26681[18]27405[19]28309[20]27863[21]28704[22]


    ПриміткиРедагувати

    1. http://www.letudiant.fr/educpros/personnalites/dompnier-nathalie.html
    2. Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche 2019ministère de l'Éducation nationale, 2019. — P. 165. — 408 с.
    3. https://eua.eu/about/member-directory.html
    4. http://www.couperin.org/presentation/notre-organisation/les-membres-de-couperin/items?cid=162id=221lang=fr
    5. https://discovery.renater.fr/renater/
    6. https://apps.db.ripe.net/search/lookup.html?source=ripe&key=193.48.136.240%20-%20193.48.136.255&type=inetnum
    7. https://apps.db.ripe.net/search/lookup.html?source=ripe&key=159.84.0.0+-+159.84.255.255&type=inetnum
    8. Décret n° 2015-127 du 5 février 2015 portant approbation des statuts de la communauté d'universités et établissements « Université de Lyon ». 5 février 2015. Процитовано 2019-06-02. 
    9. Le Système éducatif en Ukraine. lenegociantplus.com (французькі). Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019. 
    10. Jean-Richard Cytemann, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2001, Imprimerie nationale, P., ISBN 2-11-092136-6, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    11. Jean-Richard Cytemann, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2002, Imprimerie nationale, P., ISBN 2-11-092152-8, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    12. Claudine Peretti, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2003, Imprimerie nationale, P., ISBN 2-11-093455-7, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    13. Claudine Peretti, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2004, Imprimerie nationale, P., ISBN 2-11-094345-9, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    14. Claudine Peretti, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2005, Imprimerie nationale, P., ISBN 2-11-095390 X, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    15. Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2006, Imprimerie nationale, P., consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    16. Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2007, Imprimerie nationale, P., consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    17. Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2008, Imprimerie nationale, P., consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    18. Daniel Vitry, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2009, Imprimerie moderne de l'Est, P., ISBN 978-2-11-097805-9, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
    19. Michel Quéré, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2010, Imprimerie moderne de l'Est, P., ISBN 978-2-11-097819-6, consulté sur www.education.gouv.fr le 17 septembre 2010
    20. Michel Quéré, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2011, Imprimerie moderne de l'Est, P., ISBN 978-2-11-097810-3, consulté sur www.education.gouv.fr le 2 septembre 2011
    21. Michel Quéré, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2012, Imprimerie moderne de l'Est, P., ISBN 978-2-11-099368-7, consulté sur www.education.gouv.fr le 30 août 2012
    22. https://www.univ-lyon2.fr/medias/fichier/sise2017-effectifs-15-janvier-vf-2017-04-14_1492523109823-pdf?INLINE=FALSE

    ПосиланняРедагувати

    БібліографіяРедагувати

    • Françoise Bayard et B. Comte, L'Université Lyon 2, 1973—2004, Presses universitaires Lyon, Lyon, 2004
    • Agence d'Évaluation de la Recherche et de l'Enseignement Supérieur (AERES) (2010). AERES-S1-Université Lyon2, rapport d'évaluation (fr). с. 40.