Брати́ Люм'єр, Луї Жан Люм'єр (фр. Louis Jean Lumière; 5 жовтня 1864 — 6 червня 1948) — молодший брат (винахідник) та Огюст Луї Марі Ніколя Люм'єр (фр. Auguste Lumière; 19 жовтня 1862 — 10 квітня 1954) — старший брат (організатор)- виробники фототехнічного обладнання, більш відомі завдяки своїй системі кінофільмів Сіноматограф та короткометражним фільмам, які вони знімали між 1895 та 1905 роками, Першу світову війну вони зробили чимало винаходів в області медицини. Луї займався протезуванням, а Огюст досліджував туберкульоз і рак, винайшов спеціальні пов’язки для загоєння опіків і ран.

Огюст (зліва) та Луї Люм'єр

Перші кінопоказиРедагувати

Показ 22 березня 1895 року для близько 200 членів «Товариства розвитку національної промисловості» в Парижі був першою презентацією фільмів на екрані для великої аудиторії. На перший комерційний показ 28 грудня 1895 року в Гран-кафе на Бульвар-де-Капюсін (Париж) було продано лише 35 квитків. В цей вечір було показано десять перших фільмів. До списку цих картин увійшов і один з найвідоміших фільмів братів – «Вихід робітників з фабрики Люм’єр», він вважається першим в історії кіно. Першою постановочною комедією вважають картину під назвою «Политий поливальник». Існує версія, що сюжет фільму взято з життя братів, адже молодший брат Люм’єрів – Едуард, який трагічно загинув у Першу світову війну, любив жартувати над старим садівником, наступаючи на шланг.

ФільмотекаРедагувати

Список першого історичного комерційного показу братів Люм'єр, що відбувся 28 грудня 1895 року у «Гран-кафе» на бульварі Капуцинок у Парижі:

  1. Вихід робітників з фабрики
  2. Политий поливальник
  3. Прибуття делегатів на фотоконгрес у Ліоні
  4. Вольтижировка
  5. Виловлювання червоних рибок
  6. Ковалі
  7. Сніданок немовляти
  8. Стрибок через брезент
  9. Площа Кордельє в Ліоні
  10. Морське купання

ІсторіяРедагувати

З дитинства брати мали різні захоплення - Луї був хворобливим і багато часу проводив вдома з батьком, від якого і перейняв пристрасть до винахідництва, а Огюст захоплювався фотографією та медициною.

У 1882 році їх батько придбав у Ліоні велику ділянку, де побудував фабрику з виробництва пластин. На початку її роботи Люм’єра ледь не спіткало банкрутство, врятував фабрику винахід молодшого сина Луї - фотопластини. Так звані «Блакитні етикетки» зробили прорив у фотографії, адже саме вони подарували можливість робити швидкі фотографії.

У 1889 році Антуан Люм’єр привіз з Парижу своїм синам винахід Томаса Едісона – кінетоскоп. Це було досить велике спорудження, яке давало змогу дивитися кіно лише одній людині, заглядаючи в мале віконце в корпусі. Батько запропонував синам: «Потрібно спробувати випустити картинки з коробки».

Після ознайомлення з кінетоскопом Луї Жан став займатися проблемою світлової проекції «рухомих фотографій» і разом з братом Огюстом вони змогли представити світу інноваційний прилад – сінематограф. Це було справжнє портативне ательє: винахід поєднав в собі три процеси - знімальний, копіювальний та проекційний. Для того, щоб пристрій працював, потрібне було сильне джерело світла, яке ставилося позаду приладу, плівка переміщалася, а на екрані з’являлося рухоме зображення.

Родоначальником кінематографа брати вважали Едісона, адже саме на основі його приладу винайшли свій і платили йому відкупні, коли демонстрували фільми в США.

Щоб глядач під час перегляду німого кіно не нудився, брати стали запрошувати на свої покази піаністів та саксофоністів, які супроводжували кінопоказ музичними творами, відповідними фільму. Так «Гранд кафе» перетворилося на кінотеатр.

Для пропаганди кінематографа і зйомки нових фільмів з сюжетами про всесвітні пам'ятки і світові події брати відправили своїх кіномеханіків в Європу, а самі відправилися в турне по Японії, Індії та Китаю. Таким чином до 1903 року кінотека братів налічувала понад дві тисячі фільмів.

Останній фільм був знятий Луї в 1898 році, він мав назву «Пристрасті Ісусові». Після цього він займався виключно виробництвом кіноапаратури.

В 1904 році братами був розроблений так званий спосіб «Автохром». В 1907 році вони налагодили виробництво растрових фотопластинок, які дозволили одержувати кольорове зображення дуже простим способом. Такі автохромні пластинки користувалися попитом протягом 30 років аж до появи нових багатошарових матеріалів, які лежать в основі сучасної кольорової фотографії.

Особисте життяРедагувати

Брати були одружені на сестрах Вінклер: Огюст - на Маргарет Вінклер (1893 року), а через рік і Луї одружився на Розі.

В стрічці «Сніданок немовляти», показаної , знялася дочка Огюста – Андре.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати