Відкрити головне меню

Універсал національної єдності

Універса́л націона́льної є́дності — політичний документ, підписаний 3 серпня 2006 року в ході другого засідання Загальнонаціонального круглого столу (запропонований Президентом України для подолання політичних розбіжностей між партіями Верховної Ради).

Універсал національної єдності

ІсторіяРедагувати

Створення універсалу ініційовано під час першого засідання Загальнонаціонального круглого столу, яке відбулось 27 липня 2006.

ЗмістРедагувати

Зокрема, в Універсалі декларується:

  • Забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення ефективності використання природних ресурсів, енергоносіїв, впровадження енергозбережних технологій;
  • Продовження курсу євроінтеграції України з перспективою вступу в ЄС, невідкладний початок переговорів про створення зони вільної торгівлі з ЄС;
  • Взаємовигідне співробітництво з НАТО відповідно до Закону «Про Основу національної безпеки України»;
  • Рішення питання про вступ у НАТО за результатами всеукраїнського референдуму.

Універсал підписано усіма політичними силами Верховної Ради, крім БЮТ[1], а КПУ — із застереженнями. Передбачалось, що текст Універсалу ляже в основу програми дій коаліційного уряду.

АвториРедагувати

 
Лідер фракції БЮТ Юлія Тимошенко Універсал не підписала.

Робоча група з підготовки Універсалу:

Перебіг подійРедагувати

Робота над узгодженням тексту Універсалу велася з 27 липня по 3 серпня 2006. Робоча група від Партії регіонів пропонувала свій варіант документа — Пакт національної єдності, який відрізняється від президентського Універсалу позицією по НАТО, мовним питанням, відносин із Росією і ЄЕП.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати