Ульріх Вільгельм Шверін
Ульріх-Вільґельі Граф Шверін фон Шваненфельд (21 грудня 1902 - 8 вересня 1944) - німецький офіцер Вермахту та член руху опору нацистському режиму. Його імʼя зазвичай скорочують до Шверін
| Ульріх Вільгельм Шверін | |
|---|---|
_in_Zoppot.jpg) | |
| Народився |
21 грудня 1902[1][4][…] Копенгаген, Данія[1] |
| Помер |
8 вересня 1944[1][2][3] (41 рік) В'язниця Пльотцензееd, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Третій Рейх ·повішення |
| Поховання | Waldfriedhof Dahlemd |
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія |
| Діяльність | політик, військовослужбовець, боєць опору |
| Alma mater | Мюнхенський технічний університет |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Друга світова війна |
| Титул | граф[d] |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
| Батько | Ulrich Graf von Schwerind |
| Мати | Freda von Schwerind |
.jpg)
Біографія ред.
Граф Шверін фон Шваненфельд народився в столиці Данії, Копенгагені, в сім'ї німецького дипломата Ульріха Графа фон Шверіна (1864–1930) та його дружини Фреди фон Бетманн-Гольвег, двоюрідної сестри канцлера Теобальда фон Бетманн-Гольвега; родина володіла великими маєтками в бранденбурзькому регіоні Укермарк і прилеглих землях Мекленбург-Стреліц.
Сім'я Шверіна переїхала до Дрездена, коли йому було дванадцять років. У 1921 році він закінчив школу при Рослебенському монастирі, і пішов вивчати агрономію в Мюнхенський технічний університет. Побачивши на власні очі Пивний путч 1923 року, він дійшов висновку що ідеологія нацизму несумісна з його християнськими і соціальними переконаннями (пізніше він став лицарем справедливості в протестантському Ордені Святого Іоанна, до якого його прийняли в 1933 році[5]). Шверін закінчив навчання у Вроцлаві в 1926 році та керував маєтками своєї родини. У 1928 році він одружився з Маріанною Зам, донькою Генріха Зама, тодішнього президента сенату Вільного міста Данциг.
Близько 1935 року Шверін переконався, що єдиний спосіб зупинити Адольфа Гітлера - це його фізичне усунення. Починаючи з 1938 року до німецької окупації Чехословаччини, Шверін разом зі своїми друзями належав до найтіснішого кола опору, а пізніше також до гуртка Крейзау. З початком Другої світової війни був призваний до вермахту офіцером штабу генерал-полковника Ервіна фон Вітцлебена. Після відставки Вітцлебена у 1942 році Шверіна перевели до Утрехта, поки в березні 1943 року генерал-майор Ганс Остер не призначив його в офіс Абверу у Берліні .
.jpg)
Шверін брав участь у операції «Валькірія» - невдалому замаху на життя Гітлера 20 липня 1944 року , хоча він тижнями казав, що шанси на успіх були дуже незначними. У ніч на 21 липня 1944 року, він був заарештований, а 21 серпня був засуджений Народною судовою палатою під головуванням Роланда Фрайслера до страти. Записи показового процесу свідчать про те, як приречений Шверін, розгніваний умовами утримання й доставлений до суду без краватки й реміня, намагався зберегти свою гідність. Він заявив, що його протистояння Гітлеру пояснюється «численними вбивствами у Німеччині та за кордоном». Його постійно перебивав розлючений Фрейслер, який, врешті, розлючено крикнув на нього. [6]
8 вересня Шверін був повішений у в'язниці Плотцензе в Берліні.
Дивись також ред.
Література ред.
- Детлеф Граф фон Шверін, Die Jungen des 20. Липень 1944 року. Брюкльмаєр, Кессель, Шуленбург, Шверін, Вуссов, Йорк ; Берлін 1991
- Ганс-Йоахім Рамм: ... stets einem Höheren verantwortlich. Christliche Grundüberzeugungen im innermilitärischen Widerstand gegen Hitler ; Neuhausen u, Stuttgart (Hänssler) 1996 (ISBN 3-7751-2635-X )
Джерела ред.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #11900948X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Munzinger Personen
- ↑ а б Discogs — 2000.
- ↑ Robert M. Clark, Jr., The Evangelical Knights of Saint John; Dallas, Texas: 2003; p. 46.
- ↑ Judge Freisler's People Court 1944 (YouTube)