Уго де Кароліс
Уго де Кароліс (нім. Ugo De Carolis; 7 жовтня 1887, Капуя, Італія — 12 грудня 1941, Хацепетівка, УРСР) — італійський воєначальник, бригадний генерал. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Уго де Кароліс | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Ugo De Carolis | |||||||||
| Народився | 7 жовтня 1887 Капуя, Провінція Казерта, Кампанія, Італія | ||||||||
| Помер | 12 грудня 1941[1] (54 роки) Хацепетівка | ||||||||
| Країна | _crowned.svg){kind=small} Королівство Італія | ||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||
| Військове звання | бригадний генерал і генерал | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Біографія
ред.Учасник Першої світової війни. В 1938039 роках командував кавалерійськими полками «Лансієрі ді Мілано» і «Каваллег'єра Гуіде», потім був начальником центрального училища рухомих військо. В 1941 році Кароліс був призначений командиром 52-ї моторизованої дивізії «Торіно», яка була відправлена на радянсько-німецький фронт у складі Італійського експедиційного корпусу. Загинув у бою.
Нагороди
ред.- Медаль «За військову доблесть» (Італія)
- 2 бронзових (16 липня 1915 і 6 серпня 1916)
- Срібна (18 жовтня—1 листопада 1916)
- Золота (18 березня 1943; посмертно)
- Хрест «За військову доблесть» (Італія) (27 жовтня 1917)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (Третій Рейх)
- Лицарський хрест Залізного хреста (Третій Рейх) (9 лютого 1942; посмертно)
Література
ред.- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.57 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2