Углицька ГЕС
У́глицька гідроелектростанція (рос. Угличская ГЭС) — ГЕС на річці Волга в Ярославський області, у м. Углич. Входить у Волзько-Камський каскад ГЕС. Одна з найстаріших ГЕС Росії. Разом з Рибінською ГЕС входить у склад філії «Каскад Верхневолжских ГЭС» ВАТ «РусГидро».
| Углицька ГЕС | |
|---|---|
 | |
| 57°31′32″ пн. ш. 38°17′58″ сх. д. / 57.52556000002777381° пн. ш. 38.29947400002777158° сх. д.Координати: 57°31′32″ пн. ш. 38°17′58″ сх. д. / 57.52556000002777381° пн. ш. 38.29947400002777158° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Адмінодиниця | Углич |
| Стан | діюча |
| Річка | Волга |
| Каскад | Волзько-Камський каскад ГЕС |
| Початок будівництва | 1935 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1940 — 1941 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 120 МВт |
| Середнє річне виробництво | 240 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслово-греблева |
| Розрахований напір | 12 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | поворотно-лопатеві |
| Кількість та марка турбін | 1хК 91-ВБ-900,1х? |
| Витрата через турбіни | 2х482 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 1хСВ 1250/170-96, 1хСВ 1343/150-100 |
| Потужність гідроагрегатів | 1x55,1x65 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна насипна і водоскидна залізобетонна |
| Висота греблі | 27 м |
| Довжина греблі | 310 м |
| Шлюз | є |
| Власник | РусГидро |
| Сайт | kvvges.rushydro.ru |
  Углицька ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
 Углицька ГЕС у Вікісховищі | |
Загальні відомості ред.
Будівництво ГЕС почалося в 1935, закінчилося в 1940. Гідроелектростанція низьконапірного руслового типу.
Склад споруд ГЕС:
- руслова земляна гребля довжиною 310 м і висотою 27 м;
- водоскидна залізобетонна гребля;
- судноплавний однокамерний однонитковий шлюз;
- будівля ГЕС.
По спорудах ГЕС проходить автомобільний перехід.
Потужність ГЕС — 120 МВт, середньорічне вироблення — 240 млн кВт/год. У будівлі ГЕС установлено 2 поворотно-лопаткових гідроагрегати потужністю по 55/65 МВт, що працюють при розрахунком напорі 12 м. Обладнання ГЕС застаріло і підлягає модернізації. Напірні споруди ГЕС утворюють Углицьке водосховище.
Углицька ГЕС спроектована інститутом «Гідропроект».
Економічне значення ред.
Углицька ГЕС працює в піковій частині графіку навантаження енергосистеми Центру. Водосховище ГЕС забезпечує судноплавство на верхній Волзі.
Углицька ГЕС відіграла велику роль в енергопостачанні країни в роки Великої Вітчизняної війни.
Углицька ГЕС входить до складу філії «Каскад Верхневолжских ГЭС» ВАТ «РусГидро».
Історія будівництва та експлуатації ред.
Рішення про будівництво Верхньоволзьких гідровузлів — Углицького й Рибінського було прийнято 14 вересня 1935 постановою ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР. Перший екскаватор на будівництві Углицької ГЕС запрацював в січні 1935. Основні роботи тут розгорнулися через 3 роки. 23 травня 1938 економічною Радою РНК СРСР було затверджено технічний проект гідровузлів. Згідно з цим проектом на двох гідровузлах передбачалося однакове гідросилове обладнання та подібні компонувальні рішення будівель ГЕС. Роботи з будівництва ГЕС велися під контролем НКВС з широким використанням праці в'язнів.
8 грудня 1940 було введено в експлуатацію перший гідроагрегат Углицької ГЕС та лінії електропередачі Углич-Москва на 220 кВ. 20 березня 1941 було введено в експлуатацію другий гідроагрегат. Але почалася війна, і в 1941-му році будівництво припинилося. У другій половині 1942 р. воно продовжилося, але дуже повільними темпами. Пуск ГЕС було здійснено при рівні Углицького водосховища на 2,7 м нижче проектного. Лише у квітні 1943 Углицьке водосховище було наповнено до необхідної позначки. 30 липня 1955 Рада Міністрів СРСР затвердила акт урядової комісії з прийняття в промислову експлуатацію Углицького і Рибінського гідровузлів, і був створений «Каскад ГЕС № 1 Мосенерго». У 1993 р. підприємство було перетворено у ВАТ «Каскад Верхневолжских ГЭС». З 1 липня 2003 р. функції одноосібного виконавчого органу ГЕС були передані ВАТ «Управляющая компания Волжский гидроэнергетический каскад». Наприкінці 2007 року станція увійшла до складу філії Каскад Верхньоволзьких ГЕС ВАТ «ГидроОГК».
У 2007 в будівлі управління Углицької ГЕС було відкрито музей російської гідроенергетики.
Обладнання ГЕС, що відпрацювало понад 60 років, фізично і морально застаріло і підлягає заміні та реконструкції. Зокрема, проводиться реконструкція розподільчого пристрою із заміною застарілих і екологічно небезпечних масляних вимикачів на сучасні елегазові. Проводиться заміна гідросилового обладнання — у квітні 2007 року було укладено контракт з фірмою Voith Siemens Hydro Power Generation GmBH на заміну одного з гідроагрегатів станції на сучасний, потужністю 65 МВт. Гідротурбіни виготовлена за кордоном[1], гідрогенератор — на новосибірському підприємстві «ЭЛСИБ». Всі роботи планується завершити до кінця 2010 року.
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 травня 2010. Процитовано 11 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)