Угайне Великий
Угайне Великий (ірл. — Úgaine Mor) — Угайне Мор — верховний король Ірландії. Час правління: 441–411 до н. е. (згідно з «Історією Ірландії» Джеффрі Кітінга) [3] або 634–594 до н. е. (відповідно до «Хроніки Чотирьох Майстрів») [2].
| Угайне Великий | |
|---|---|
| Діяльність | монарх |
| Посада | Верховний король Ірландії |
| Батько | Eochu Buadachd |
| Діти | Лоегайре Лорк, Кобхах Коел Брег, Muiriscd і Lathard |
Походження
ред.Син Еоху Буадаха (ірл. — Eochu Buadach), онук Дуй Ладраха (ірл. — Dui Ladrach). Він був прийомним сином Кімбаеха і Махи Рудоволосої.
Прихід до влади
ред.Прийшов до влади, вбивши свого попередника — Рехтайда Рігдерга (ірл. — Rechtaid Rígderg), що був вбивцею його прийомної матері (звичай кровної помсти).
Правління
ред.«Книга Захоплень Ірландії» пише, що він правив «Ірландією, Альбою (нинішня Шотландія) аж до Білого Моря», тобто всіма Британськими островами, і «а деякі кажуть, що» він мав крім цього володіння в континентальній Європі. Він одружився з Кессайрою Хрохах (ірл. — Cessair Chrothach) — дочкою одного з королів галльських племен, яка народила йому 22 сини і 3 дочки. Угайне Великий розділив Ірландію на 25 земель і кожній землі поставив правити одного з своїх дітей. І ці маленькі королівства збереглися протягом 300 років після його смерті, аж до того часу, як впорядкував кордони васальних королівств Еоху Фейдлех (ірл. — Eochu Feidlech). Правив Ірландією 30 чи то 40 років. Був вбитий своїм братом Бодбхадом (ірл. — Bodbchad). «Книга Захоплень Ірландії» пише, що після його смерті трон успадкував безпосередньо його син Лоегайре, але Джеффрі Кітінг і Чотири Майстри зазначають, що Бодбхад вбивши короля захопив трон, але правив всього один день. «Книга Захоплень Ірландії» синхронізує його правління з правлінням Птолемея II Філадельфа в Єгипті (281–246 до н. е.), що сумнівно [1].
Джерела
ред.- Macalister R. A. Stewart (ed. & trans.) Lebor Gabála Érenn: The Book of the Taking of Ireland Part V // Irish Texts Society, 1956. — Р. 267–275.
- Annals of the Four Masters. M 4566 — 4606.
- Geoffrey Keating Foras Feasa ar Éirinn. 1.28 — 1.29.