Тілугі бразильський

вид птахів
Тілугі бразильський
Самець бразильського тілугі
Самець бразильського тілугі
Самиця бразильського тілугі
Самиця бразильського тілугі
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Сорокушові (Thamnophilidae)
Рід: Тілугі (Drymophila)
Вид: Тілугі бразильський
Drymophila ochropyga
(Hellmayr, 1906)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Formicivora ochropyga
Посилання
Вікісховище: Drymophila ochropyga
Віківиди: Drymophila ochropyga
ITIS: 559819
МСОП: 22701623
NCBI: 464281

Тілу́гі бразильський[2] (Drymophila ochropyga) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae)[3]. Ендемік Бразилії.

Опис ред.

Довжина птаха становить 12,5-23,5. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова чорна, над очима білі "брови", щоки пістряві, чорно-білі. Спина сіра, крила чорнуваті, хвіст чорний. Горло біле, поцятковане чорними смужками, нижня частина тіла пістрява, чорно-біла. Боки і живіт руді, надхвістя світло-руде. У самиць тім'я поцятковане охристими смужками, спина оливково-сіра, нижня частина тіла тьмяніша, менш пістрява.

Поширення і екологія ред.

Бразильські тілугі мешкають на південному сході Бразилії, від центральної і східної Баїї, східного Мінас-Жерайсу і Еспіріту-Санту до східного Сан-Паулу, східної Парани і східної Санта-Катарини. Вони живуть в густому бамбуковому підліску рівнинних і гірських атлантичних лісів. Зустрічаються на висоті від 600 до 1300 м над рівнем моря.

Збереження ред.

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Бразильським тілугі загрожує знищення природного середовища.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Drymophila ochropyga. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 18 березня 2022.