Тіло Прюкнер
Тіло Прюкнер (нім. Tilo Prückner; 26 жовтня 1940, м. Аугсбург, Німеччина — 2 липня 2020, м. Берлін, Німеччина[5]) — німецький актор телебачення та кіно.
| Тіло Прюкнер | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Tilo Prückner | ||||
.jpg) | ||||
| Народився |
26 жовтня 1940[1][2][3] Аугсбург, Баварія, Німецька імперія[1] | |||
| Помер |
2 липня 2020[4] (79 років) Берлін, Німеччина | |||
| Національність | німець | |||
| Громадянство |
 Німеччина | |||
| Діяльність | актор театру, кіноактор, телеактор | |||
| Роки діяльності | 1967 — 2020 | |||
| IMDb | nm0699596 | |||
|
| ||||
 Тіло Прюкнер у Вікісховищі | ||||
Життєпис ред.
Тіло Прюкнер народився 26 жовтня 1940 року в Аугсбургзіі, в родині лікаря-педіатра Альфреда Прюкнера та його дружини Доротеї. Родина Прюкнерів має давні сімейні традиції в Гофі. Спочатку він навчався в гімназії Святої Анни в Аугсбурзі, а потім перейшов до гімназії Меланхтон в Нюрнберзі, де в 1960 році отримав атестат зрілості. Він покинув вивчення права, щоб розпочати акторську освіту в Мюнхені у Ганса Йозефа Бехера та Еллен Мальке.
З 1962 по 1964 рік працював у мюнхенському театрі «Шаубург», після чого працював у театрі «Санкт-Галлен», з 1966 по 1968 рік — у театрі «Обергаузен»[6], а з 1968 по 1969 рік — у театрі «Шаушпільгауз» у Цюриху. З 1970 по 1973 рік грав у берлінському театрі «Шаубюне» (нім. Schaubühne), де був одним із засновників[7]. З 1973 року працював позаштатним актором у Баварському державному театрі в Мюнхені.
Після участі в телевізійних записах постановок у театрі «Шаубюне» його робота з режисерами Нового німецького кіно зросла, включаючи Бернгарда Зінкеля, Едгара Райца та Петера Фляйшмана. Він часто грав хворих або людей з обмеженими можливостями[8]. 1976 року Прюкнер отримав Німецьку акторську премію за роль скрипаля Геншена Вурлітцера у фільмі «Бомбер і Паганіні». Серед його найбільш впізнаваних ролей у міжнародної аудиторії — кажана «Нічний Гоб» у фантастичному фільмі 1984 року «Нескінченна історія» та вченого доктора Ріхтера у науково-фантастичній комедії 2012 року «Залізне небо».
У наступні роки Прюкнер довів своє мистецтво інтерпретації різноманітних характерів у великій кількості кіно- і телепостановок, часто зображуючи дивакуватих або ексцентричних персонажів[9][10]. Він з'явився в ролі детектива-іпохондрика Гернота Шуберта в телесеріалі «Адельгейда та її вбивство» протягом шести років, знявшись разом з Евелін Гаманн і Гайнцем Бауманом. З 2003 року мав постійну роль другого плану в телесеріалі «Комісар Лукас» як домовласник головної героїні, яку грала Ульріке Крінер. З 2015 року і до самої смерті грав головну роль у кримінальному серіалі ARD «Копи напрокат» про відставних поліцейських, яких знову беруть на роботу.
У 2013 році опублікував свій перший роман «Willi Merkatz wird verlassen»[11].
Помер 2 липня 2020 року від раптової серцевої недостатності у Берліні[5][12][13].
Фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|---|
| 1967 | Wilder Reiter GmbH | ||
| 1971 | Apokal | ||
| 1974 | Einer von uns beiden | ||
| 1974 | Die Verrohung des Franz Blum | ||
| 1975 | John Glückstadt | ||
| 1975 | Das Tal der tanzenden Witwen | ||
| 1975 | Familienglück | ||
| 1975 | Berlinger | ||
| 1976 | Paule Pauländer | ||
| 1976 | Sternsteinhof | ||
| 1976 | Бомбер і Паганіні | Bomber & Paganini | |
| 1977 | Grete Minde | ||
| 1978 | Der Mann im Schilf | ||
| 1978 | Der Schneider von Ulm | ||
| 1979 | Die Hamburger Krankheit | ||
| 1979 | Der Willi-Busch-Report | ||
| 1979 | Lena Rais | ||
| 1980 | Die Kinder aus Nr. 67 oder Heil Hitler, ich hätt’ gern ’n paar Pferdeäppel | ||
| 1981 | Der Zauberberg | ||
| 1983 | Der Schnüffler | ||
| 1984 | Kassensturz | ||
| 1984 | Die unendliche Geschichte | ||
| 1984 | Didi – Der Doppelgänger | ||
| 1984 | Wenn ich mich fürchte | ||
| 1984 | Tiger – Frühling in Wien | ||
| 1984 | Donauwalzer | ||
| 1987 | Der kleine Staatsanwalt | ||
| 1988 | Wallers letzter Gang | ||
| 1989 | Verfolgte Wege | ||
| 1989 | Hab ich nur deine Liebe | ||
| 1992 | Deutschfieber | ||
| 1997 | Alle für die Mafia | ||
| 1998 | Die Siebtelbauern | ||
| 2001 | Pinky und der Millionenmops | ||
| 2002 | Goebbels und Geduldig | ||
| 2007 | Die Fälscher | ||
| 2008 | Räuber Kneißl | ||
| 2009 | Whisky mit Wodka | ||
| 2012 | Залізне небо | Iron Sky | |
| 2012 | Bis zum Horizont, dann links! | ||
| 2013 | Східний вітер | Ostwind | Пан Канн |
| 2014 | Coming In | ||
| 2014 | Honig im Kopf | ||
| 2015: | Східний вітер 2 | Ostwind 2 | Пан Канн |
| 2015 | Kleine Ziege, sturer Bock | ||
| 2017 | Східний вітер 3: Спадщина Ори | Ostwind: Aufbruch nach Ora | Пан Канн |
| 2019 | Східний вітер 4: Легенда про воїна | Ostwind – Aris Ankunft | Пан Канн |
| 2021 | Східний вітер 5: Великий ураган | Ostwind – Der große Orkan | Пан Канн |
Нагороди ред.
- Німецька акторська премія (1976, нім. Deutscher Darstellerpreis)
- Приз читацького журі (1980)
Книги ред.
- Prückner, Tilo (2013). Willi Merkatz wird verlassen (нім.). Berlin: Verbrecher-Verl. ISBN 978-3-943167-40-5. OCLC 864669097.
Примітки ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124349072 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ "Tatort"-Kommissar Tilo Prückner ist tot
- ↑ а б Tilo Prückner ist tot, T-Online, 6 липня 2020.
- ↑ Deutsches Bühnenjahrbuch 1968, p 423
- ↑ Tilo Prückner gestorben, Filmportal.de, 6 липня 2020
- ↑ Schauspieler Tilo Prückner ("Rentnercops") im Alter von 79 Jahren verstorben, TV Wunschliste, 6 липня 2020
- ↑ Tilo Prückner: Der Spinner vom Dienst ist tot, Welt Online, 6 липня 2020
- ↑ Tilo Prückner stirbt mit 79 Jahren, N-TV, 6 липня 2020
- ↑ Ehe als Missverstädnis, Deutschlandfunk, 31 березня 2013
- ↑ Obituary: Actor Tilo Prückner is dead. Teller Report. 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Tilo Prückner is dead (German). Der Spiegel. 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
Посилання ред.
- Тіло Прюкнер на сайті IMDb (англ.)
- Тіло Прюкнер на filmportal.de
- Література Тіло Прюкнера в каталозі Німецької національної бібліотеки