Тілопо негроський
| Тілопо негроський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus arcanus (Ripley & Rabor, 1955)[2] | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо негроський[3] (Ptilinopus arcanus) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[4]. Це дуже рідкісній вид, відомий лише за голотипом, є ендеміком острова Негрос на Філіппінах[5].
Опис ред.
Довжина голотипа становила 16,5 см, довжина крила 10 см, дзьоба 13 мм, хвоста 5,4 см. Забарвлення птаха переважно зелене, лоб попелясто-сірий. Навколо очей жовті кільця, на крилах жовті смуги. Горло біле, нижня частина живота і гузка жовті.
Поширення і екологія ред.
Голотип негроського тілопо був знайдений на схилах гори Канлаон[en] на острові Негрос. Імовірно, представники цього роду живуть в тропічних лісах на висоті до 1200 м над рівнем моря. Можливо, негроські тілопо мешкають в малодосліджених густих тропічних лісах на сусідньому острові Панай. За неперевіреними свідченнями, негроський тілопо спостерігався в 2002 році в Національному парку гори Канлаон.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що знаходиться на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція негроських тілопо становить менше 50 птахів. Однак, дослідники припускають можливість існування невідомої досі популяції негроських тілопо.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus arcanus. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
- ↑ Ripley, Sidney Dillon; Dioscoro Rabor (28 лютого 1955). A New Fruit Pigeon from the Philippines. Postilla. New Haven, CT: Yale Peabody Museum of Natural History. 21: 1—2. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- ↑ Johnston, Richard F. (2001). Pigeons and Doves: A Guide to Pigeons and Doves of the World. The Wilson Bulletin. The Wilson Ornithological Society. 113 (2): 257—8. doi:10.1676/0043-5643(2001)113[0257:OL]2.0.CO;2.
Джерела ред.
- Baptista, Luis F.; Trail, P. W.; Horblit, H. M. (1997). Family Columbidae (Pigeons and Doves). У del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi (ред.). Handbook of the Birds of the World. Т. 4. Sandgrouse to Cuckoos. Barcelona: Lynx Editions.
- Gibbs, David; Barnes, Eustace; Cox, John (2001). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Sussex: Pica Press. ISBN 1-873403-60-7.
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Robertsbridge, U.K. 2001, ISBN 1-873403-60-7.
- Kennedy, R.S., Gonzales P.C., Dickinson E.C., Miranda, Jr, H.C., Fisher T.H. (2000) A Guide to the Birds of the Philippines, Oxford University Press, Oxford.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |