Тілопо малазійський
| Тілопо малазійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus jambu Gmelin, 1789 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ramphiculus jambu | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо малазійський[2] (Ptilinopus jambu) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає в Південно-Східній Азії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 23-27 см, вага 42 г. Верхня частина тіла переважно зелена, нижня частина тіла переважно біла. Махові пера темно-зелені, кінчик хвоста темно-сірий. У самців обличчя яскраво-малинове, у самиць тьмяніше. фіолетове. У самців підборіддя чорне, гузка шоколадно-коричнева, на грудях рожева пляма. У самиць нижня частина тіла зеленувата, живіт білуватий, гузка коричнева. Молоді самці набувають дорослого забарвлення у віці 39 тижнів, а до того поджібні до самиць.
Поширення і екологія ред.
Малазійські тілопо мешкають на півдні Таїланду, на Малайському півострові, на Суматрі і Калімантані та на сусідніх островах. Імовірно, вимерли на Яві. Дуже рідко трапляються у Сінгапурі. Вони живуть в тропічних і мангрових лісах.
Поведінка ред.
Малазійські тілопо живуть поодинці або парами, іноді утворюють невеликі зграйки. Живляться плодами, яких споживають як на деревах, так і на землі. Гніздяться з листопада по лютий та в липні.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Малазійським тілопо загрожує знищення природного середовища і лісові пожежі.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus jambu. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела ред.
- King, Ben F.; Woodcock, Martin W.; Dickinson, Edward C. (1975). Birds of South-East Asia. Collins. ISBN 0-00-219206-3.
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |