Тілопо жовточеревий
| Тілопо жовточеревий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus bernsteinii (Schlegel, 1863) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо жовточеревий[2] (Ptilinopus bernsteinii) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Індонезії[3]. Вид названий на честь колекціонера Генріха Бернштейна.
Опис
ред.Довжина птаха становить 29 см, довжина хвоста становить 10,8-12,4 см, довжина дзьоба становить 14-17 мм. Статевий диморфізм слабо виражений.
У самця обличчя і тім'я сіро-зелені. Верхня частина тіла і груди яскраво-зелені, хвіст синьо-зелений з легким відблиском. Верхня частина грудей світло-зелена. на грудях яскраво-червона пляма, зверху окаймлена темно-фіолетовою смугою. Живіт жовтувато-оранжевий, гузка темно-червоно-коричнева. Стегна зелені. Дзьоб зеленуватий з жовтим кінчиком. У самиць голова більш зелена, червона пляма на грудях відсутня, живіт дещо темніший.
Підвиди
ред.Виділяють два підвиди:[4]
- P. b. micrus (Jany, 1955) — острови Обі[en];
- P. b. bernsteinii (Jany, 1955) — острови Тернате, Хальмахера і Бачан.
Поширення і екологія
ред.Жовточереві тілопо поширені на островах Північного Малуку. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 180 до 2150 м над рівнем моря.
Поведінка
ред.Жовточереві тілопо живуть поодинці або парами, зграйки утворюють рідко. Ведуть прихований спосіб життя, живляться плодами, яких шукають на верхівках дерев, на землю спускаються рідко. Сезон розмноження триває з квітня по липень. Гніздо являє собою платформу з хмизу, типову для голубів, яка розміщується на вершині невисокого дерева. В кладці одне яйце.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus bernsteinii. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gibbs, David (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Bloomsbury Publishing. с. 469. ISBN 9781408135556. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела
ред.- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.
Посилання
ред.- Oriental Bird Images: Scarlet-breasted Fruit Dove [Архівовано 27 листопада 2021 у Wayback Machine.] Selected images
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |