Відкрити головне меню
Тігана
Eurypyga helias Vincennes (33).jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Тіганоподібні (Eurypygiformes)
Родина: Тіганові (Eurypygidae)
Selby, 1840
Рід: Тігана (Eurypyga)
Illiger, 1811
Вид: Тігана
Біноміальна назва
Eurypyga helias
(Pallas, 1781)
Мапа поширення
Мапа поширення
Синоніми[2]
Ardea helias Pallas, 1781
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Eurypyga helias
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Eurypyga helias
EOL logo.svg EOL: 915316
ITIS logo.svg ITIS: 176409
IUCN logo.svg МСОП: 22691893
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 54383

Тігана[3] (Eurypyga helias) — вид птахів монотипової родини тіганових (Eurypygidae).

Зміст

ТаксономіяРедагувати

Тривалий час птаха відносили до ряду журавлеподібних. Проте у 2008 році дослідження геному показали, що схожість з журавлеподібними конвергентна, а найближчими родичами тігани є кагу, який мешкає у Новій Каледонії та фаетони. Також їх зближують з вимерлими апторнісами з Нової Зеландії. Тому, тігану разом з кагу виокремили у ряд тіганоподібних (Eurypygiformes).

ПоширенняРедагувати

Вид поширений у Центральній та Південній Америці від Гватемали до Бразилії. Тігана трапляється у тропічних дощових лісах поблизу річок, струмків, озер. У гори піднімається до 1200 м над рівнем моря.

ОписРедагувати

 
Тігана на гнізді

Ззовні нагадує дрібну чаплю завдовжки 46-53 см та вагою 180-220 г. Самці, і самиці мають однакове строкате забарвлення з поєднанням чорного, бурого, зеленого і білого кольорів, що утворюють безліч поперечних смуг, цяточок і жилок на основному сірому або жовто-сірому тлі. У них є красиві крила з візерунком, що нагадує диск Сонця з променями. Коли їхні крила розпростерті, чітко видно дві плями, що схожі на величезні, широко відкриті очі. На відміну від інших яскраво забарвлених птахів, тігани користуються своїми «очима» на крилах не для шлюбних танців, а виключно для залякування ворогів.

Спосіб життяРедагувати

Живуть відособлено або парами. Харчується рибою, жабами, пуголовками, ракоподібними, різними водними безхребетними тваринами.

Статева зрілість настає через 2 роки життя. Шлюбний сезон починається з залицянь самця, які включають в себе різні ритуальні рухи: похитування головою, посилений догляд за пір'ям, демонстративні перельоти і трелі. Гніздо будується на дереві на висоті 1-7 м над землею, рідко на землі. Самиця відкладає 2-3 блискучих рожевих з рудими плямами яйця з проміжком день-два. Інкубаційний період складає 27-28 днів, обоє батьків беруть участь у насиджуванні. Пташенята покриті пухом. Обоє батьків доглядають і годують пташенят. Пташенята залишають гніздо приблизно через 30 днів, повністю вкрившись пір'ям.

ПриміткиРедагувати

  1. BirdLife International (2012). Eurypyga helias: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 November 2013
  2. Eurypyga helias (Pallas, 1781). GBIF—the Global Biodiversity Information Facility. Процитовано 17 December 2017. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

ПосиланняРедагувати