Вікіпедія

Тибето-монгольський договір дружби

(Перенаправлено з Тібето-монгольський договір дружби)

Тибето-монгольський договір дружби і взаємодопомоги (тиб. བོད་སོག་ཆིངས་ཡིག་, монг. Монгол-Төвөдийн гэрээ)  — договір між Монголією і Тибетом, підписаний 29 грудня 1912 року (11 січня 1913) в столиці Монголії місті Урга (тепер Улан-Батор)[1]. Це перший договір, в якому обидві країни брали участь в якості абсолютно самостійних суб'єктів міжнародного права з моменту розпаду імперії Цін.

Тибето-монгольський договір дружби і взаємодопомоги
Тибето-монгольський договір дружби і взаємодопомоги
Тип міжнародна угода
Підписано 29 грудня 1912
Місце Урга, Монголія
Підписанти Жамсрани Дамдінсурен
Доржієв Агван
Сторони Монголія
Тибет
Зберігається Архів МНА, Улан-Батор
Мови монгольська, тибетська
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Історія підписання ред.

Після Синьхайської революції і падіння імперії Цін Тибет і Зовнішня Монголія оголосили про свою незалежність. В обох країнах затверджувалися теократичні монархії[2]. У договорі сторони задекларували взаємне визнання, постулювали власну спільність і спорідненість на основі «жовтої віри», взяли на себе зобов'язання надавати одна одній всіляку підтримку «проти зовнішніх і внутрішніх ворогів», декларували вільну міждержавну торгівлю і ще ряд статей такого ж загального характеру[3][4]. З боку Тибету його підписали особистий наставник і представник Далай-лами XIII хамбо-лама Доржієв Агван і тибетські чиновники; з монгольської — міністр закордонних справ да-лама Нягт-Білегт Равдан і головнокомандувач Манлай-Батор Дамдінсурен.

Текст договору монгольською мовою у 1982 році опублікувала Монгольська академія наук[5], а у 2007 році оригінальну версію тибетською мовою знайшли в монгольських архівах[6][7].

Правові питання ред.

Перед підписанням договору Доржієв зустрівся з російським дипломатом Іваном Коростовцем і повідомив, що Тибет хоче укласти договір з Монголією і Росією. Коростовець відповів, що «Халха вже проголосила свою незалежність, визнану Росією», не заперечував проти укладення договору Тибету з Монголією, але був проти договору Тибету з Росією[8].

Разом з тим, пересилаючи текст угоди в МЗС Російської імперії, Коростовець відзначав в супровідній депеші що договір «не представляє політичного значення і не заслуговує назви міжнародного акту» з огляду на «неправомочність сторін», оскільки обидві країни формально перебували в складі Китайської республіки, хоча він не позбавлений «деякої симптоматичності», є «протестом проти китайського суверенітету, який нав'язували як Тибету, так і Монголії»[9]. Однак, внаслідок того, що договір з Росією 1912 р. за способом його вироблення і укладення був документом про визнання Монголії незалежною державою[10][11], тому визнання нею Тибету в 1913 р. також стало правомочним міжнародним актом, що не вимагав санкції третьої сторони. Внаслідок цього договір розглядають як легітимне визнання Тибету суб'єктом міжнародного права[12].

Новини про підписання договору стривожили британську дипломатію, котра побоювалася його використання Російською імперією в її політиці стосовно Тибету.

Примітки ред.

  1. ↑ Barkmann U.B. Geschichte der Mongolei. Bonn, 1999. p. 119—122, 380
  2. ↑ Андреев А. И. Тибет в политике царской, советской и постсоветской России. СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та — «Нартанг», 2005. — ISBN 5-288-03813-9. — с. 200
  3. ↑ Кузьмин, С. Л. (2011). Договор 1913 г. между Монголией и Тибетом: новые данные. Восток (Oriens) (рос.). 4: 122—128. Процитовано 23.08.2020.
  4. ↑ Известия МИД. СПб., 1913., Т. 2. с. 51-53
  5. ↑ Barkmann U.B. Geschichte der Mongolei. Bonn, 1999. p. 380
  6. ↑ Phurbu Thinley (12.11.2008). Tibet - Mongolia Treaty of 1913, a proof of Tibet’s independence: Interview with Prof. Elliot Sperling. Phayul.com. Процитовано 23.08.2020.
  7. ↑ Цыремпилов, Н. В. (2019). Монголо-тибетский договор 1913 года: к реконструкции истории и причин создания в свете новых источников. Труды Инситута Востоковеления РАН (рос.). 25: 291—309. Процитовано 23.08.2020.
  8. ↑ Коростовец И. Я. 2009. Девять месяцев в Монголии. Дневник русского уполномоченного в Монголии. Август 1912 — май 1913 гг. Улаанбаатар: Адмон, — c. 198
  9. ↑ Известия МИД. СПб., 1913., Т. 2. — сс. 52
  10. ↑ Батсайхан, О. (2009). Монголо-русское соглашение 1912 г. Восток (Oriens) (рос.). 3: 122—128. Процитовано 23.08.2020.
  11. ↑ Батсайхан, О.; Кузьмин, С. Л. (2008). Основания современной монгольской государственности (PDF). Олон улс судлал (рос.). 2: 68—86. Процитовано 23.08.2020.
  12. ↑ Кузьмин, С. Л. (2011). Договор 1913 г. между Монголией и Тибетом: новые данные. Восток (Oriens) (рос.). 4: 60—69. Процитовано 23.08.2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тибето-монгольський_договір_дружби&oldid=37905662