Вікіпедія

Тьєррі Маріані

французький політик
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маріані.

Тьєррі Маріані (фр. Thierry Mariani; нар. 8 серпня 1958) — французький політик, депутат Європейського парламенту, колишній міністр транспорту та колишній депутат Національної асамблеї Франції, представляв громадян Франції, які мешкають за кордоном. Відомий своїми проросійськими поглядами[2]. Так він визнав анексію Криму Росією (назвав її «відновленням історичної справедливості»), виступає за скасування санкцій проти Росії та надання гуманітарної допомоги так званим ДНР та ЛНР. Маріані є співголовою асоціації «Франко-російський діалог». Він також заявив про підтримку Асада у громадянській війні. Маріані заборонено в'їзд в Україну через незаконне відвідування Криму[3][4].

Тьєррі Маріані
фр. Thierry Mariani
Тьєррі Маріані
Тьєррі Маріані
Депутат Європейського парламенту
Нині на посаді
На посаді з 2 липня 2019
Депутат Національної асамблеї Франції
10 травня 2012 — 20 червня 2017
2 квітня 1993 — 14 грудня 2010
Міністр транспорту
14 листопада 2010 — 10 травня 2012
Президент Ніколя Саркозі
Прем'єр-міністр Франсуа Фійон
Попередник Домінік Бассеро[fr]
Наступник Фредерік Кювільє[fr]
Мер Вальреаса
1989 — 2005
Народився 8 серпня 1958(1958-08-08)[1] (65 років)
Оранж
Відомий як політик
Країна Франція
Національність італієць
Alma mater Вільний інститут вивчення міжнародних відносин[fr]
Політична партія

Союз демократів на підтримку республіки (1976)
Об'єднання на підтримку Республіки (1976-2002)
Союз за народний рух (2002-2015)
Республіканці (2015-2019)

Національне об'єднання (з 2019)
У шлюбі з Ірина Шайхулліна
Діти Тимур
Релігія католик
Нагороди
орден Пошани (Вірменія)
Офіційний сайт(фр.)
 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис ред.

Тьєррі Маріані народився 8 серпня 1958 року в місті Оранж, департамент Воклюз, регіон Прованс — Альпи — Лазурний Берег, в сім'ї емігрантів з Італії.

Розпочав кар'єру в політиці у 1976 році разом з Ніколя Саркозі в партії Об'єднання на підтримку Республіки. З 1989 по 2005 роки Маріані був мером містечка Вальреас, з 1988 по 2001 роки — член Генеральної ради департаменту Воклюз. З 2010 року в партії Союз за народний рух, яка згодом була перейменована на Республіканці.

У 2009-2010 роках Маріані був спеціальним представником Франції в Афганістані та Пакистані. З 1993 по 2010 роки Маріані депутат від департаменту Воклюз, з листопада 2010 року — державний секретар з транспорту при міністрі екології, сталого розвитку, транспорту та житлових питань, з 14 листопада 2010 до 10 травня 2012 року Маріані був міністром транспорту.

Навесні 2016 року Маріані вніс у парламент Франції пропозицію зняти європейські санкції з Росії. Його підтримала нижня та верхня палата Національної асамблеї[5][6].

У жовтні 2015 року Тьєррі Маріані зняли з посади віцепрезидента групи Європейської народної партії у ПАРЄ через несанкціоновану українською владою поїздку в окупований Росією Крим у липні 2015 року[7]. Тоді «делегація» на чолі з Тьєррі Маріані 22 липня ввечері прибула у Москву, а 23 липня після зустрічей у Держдумі вирушила до Криму. Під час цієї поїздки Маріані заявив, що у кримських татар не має жодних проблем, татар не переслідують, а права національних меншин якраз порушуються в Україні (за словами Маріані: «„Правий сектор“ нападає на національні меншини на Півдні України»)[8]. Маріані тоді ж заявив:

  За ці два дні ми переконались, що немає ніякої окупації, озброєних людей, кримчани вільні. Це мирний регіон, де вони живуть щасливо, немає ніяких військових та немає ніякої зброї![9]  

5 лютого 2016 року французьке сатиричне видання Charlie Hebdo розмістило на своїй офіційній сторінці у Facebook публікацію, де назвало Тьєррі Маріані «корисним ідіотом»[10]:

  Після Депардьє, Надін Морано і Тьєррі Маріані, у Франції з блиском з'явився новий корисний ідіот — Поль Морейра. Його фільм «Україна: маски революції», який транслювався цього тижня на Canal+, радісно підхоплює грубі прийоми путінської пропаганди старанно малюючи (за допомогою брехні й упущення, а також маніпуляцій з монтажем) знак рівності між українськими украй правими добровольчими формуваннями, ЦРУ та революцією Майдану[11].
Оригінальний текст (фр.)
Apres Depardieu, Nadine Morano et Thierry Mariani, un nouvel idiot utile a ete brillamment fabrique par la France : Paul Moreira. Son documentaire, « Ukraine : les masques de la revolution », diffuse cette semaine sur Canal +, reprend avec bonheur les grosses ficelles de la propagande poutinienne en dessinant laborieusement (a coups de mensonges par omission et de manipulations au montage) un signe egal entre les milices d’extreme droite ukrainiennes, la CIA et la revolution de Maidan.
  

З 13 по 16 березня 2019 року Тьєррі Маріані очолював групу французьких політиків під час відвідин окупованого Росією Криму[12].

У травні 2019 року обраний в Європейський парламент за списком, Маріані був під третім номером у списку, партії Марін Ле Пен Національне об'єднання.

Тьєррі Маріані неодноразово очолював усілякі парламентські делегації під час поїздок в анексований Крим. У березні 2018 року Маріані знову приїжджав на півострів як спостерігач на президентських виборах.

30 червня 2020 року перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапар звернулася до посла Франції в Україні Етьєна де Понсена з проханням офіційно відреагувати на незаконний візит, відбувається з 30 червня по 2 липня, французьких депутатів Європарламенту на чолі з Тьєррі Маріані до анексованого Росією Криму[13].

У вересні 2020 року Маріані включили до ради керівників Європейського фонду за демократію[en] (ЄФД), який допомагає боротися з дезінформацією та підтримує політв'язнів. Проти цього виступила низка євродепутатів та відомих журналістів[14][15].

Особисте життя ред.

У 2005 році одружився з уродженкою Єкатеринбурга Іриною Шайхулліною, яка отримала французьке громадянство у 2011 році[16].[17][18]. У подружжя є син Тимур (нар. 2009)[19].

Примітки ред.

  1. ↑ Sycomore / Assemblée nationale
  2. ↑ Любитель Путіна Маріані пішов у партію Ле Пен
  3. ↑ Проросійське лобі «грає м'язами» у Франції Радіо Свобода
  4. ↑ Клімкін: щодо деяких європейських політиків відкрили провадження через візити до Криму Радіо Свобода
  5. ↑ Нижня палата парламенту Франції ухвалила резолюцію про зняття санкцій ЄС із Росії
  6. ↑ Сенат Франції прийняв резолюцію про пом'якшення санкцій проти РФ - після виконання Мінських угод (ОНОВЛЕНО)
  7. ↑ Французького політика відсторонили від посади через поїздку в окупований Крим
  8. ↑ Французькі сенатори після Криму: ЄС бреше Україні, а татар не переслідують Радіо Свобода
  9. ↑ над Парижем»: інформаційна бомба Кремля не вибухнула. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 21 липня 2020.
  10. ↑ Darth Walker. L'incroyable histoire du film de Paul Moreira que l'ambassade d'Ukraine a voulu censurer. AgoraVox (фр.) . 8.02.2016. Процитовано 10.02.2016.
  11. ↑ Текст Charlie Hebdo на Facebook. 5.02.2016.
  12. ↑ Україна засуджує поїздку французьких політиків до окупованого Криму – МЗС Радіо Свобода
  13. ↑ Еміне Джапарова зустрілася з послом Французької Республіки в Україні Прес-служба МЗС
  14. ↑ Наближеного до Кремля євродепутата долучили до ради Єврофонду за демократію. Укрінформ
  15. ↑ «Ingérence étrangère» Au Parlement européen, l'étrange nomination du pro-russe Thierry Mariani(фр.)
  16. ↑ Delphine Legoute. Ou l'on apprend que l'epouse de Thierry Mariani a presente la "Sarkozy TV" en russe en 2007. 25 червня 2015.
  17. ↑ Benjamin Sportouch, « Vos papiers, Madame Mariani... », lexpress.fr.
  18. ↑ Jean-Baptiste Naudet, « Thierry Mariani en Crimee : cherchez la femme ? », tempsreel.nouvelobs.com.
  19. ↑ Thierry Mariani: "Mon pere est un exemple d'immigration reussie", Thierry Mariani, propos recueillis par Charles Haquet1

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тьєррі_Маріані&oldid=41444232