Тьи-хан

Тьи-хан
**Chữ Hán**, Chữ Nho
Тьи-хан; Chữ Hán, Chữ Nho
	Слова тьи-хан та тьи-ньо, записані системою тьи-ном. Справа — підписи в'єтнамською абеткою.
Вид	логографічне
Період	III ст. до н. е. – XX ст. н. е.
Походження	Цзяґувень Чжуаньшу Лішу(інші мови) Кайшу(інші мови) Тьи-хан; ; ; ;
Дочірні системи	Тьи-ном
Сестринські системи	Канджі, Ханча, Чжуїнь, Традиційні китайські ієрогліфи, Спрощені ієрогліфи, Киданське письмо(інші мови), Чжурчженське письмо(інші мови), Тангутське письмо(інші мови), Ї
Юнікод	унікод
	Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Тьи-хан (в'єт. Chữ Hán, 𡨸漢; [t͡ɕɨ˦ˀ˥ haːn˧˦]; досл. «Ханьське письмо»)^[1] — система письма китайськими ієрогліфами, що використовувалась для запису класичної китайської («веньянь», в'єт. Hán văn; 漢文) та запозичень з китайської(інші мови) у В'єтнамі. Тьи-хан почав використовуватись відколи династія Хань включила до свого складу дельту Хонгха, та він лишався у вжитку до початку XX століття (111 до н. е. – 1919 н. е.), допоки веньянь не перестали використовувати в уряді та не відмовились від проведення державних іспитів, подібних до китайських. Таким чином, після занепаду тьи-хан, замість нього стали використовувати латинську абетку (куокнги).

Термінологія

Основний в'єтнамський термін на позначення китайських ієрогліфів — chữ Hán (𡨸漢, «тьи-хан»), дослівно: chữ — «символ, літера» та Hán — «Хань». Інші синоніми chữ Hán: chữ Nho (𡨸儒, «тьи-ньо», дослівно «Конфуціанські символи») та Hán tự^[a] (漢字, «хан-ти») — дослівне запозичення з китайської.

Термін «Chữ Nho» вперше можна побачити в есе Фама Дінь Хо(інші мови) Vũ trung tùy bút (雨中隨筆, досл. «Есеї посеред дощу»), де він використовувався на позначення певного каліграфічного стилю для китайських ієрогліфів^[2]. Однак із часом термін став вживатись на позначення китайського письма в цілому. Це переосмислення сталось через ідею, що саме письмо належить послідовникам конфуціанства. Це було виражено й тим, що династія Ле, яка згодом прийде до влади, прийме неоконфуціанство як офіційну ідеологію^[3].

Літературна китайська мала такі назви: Hán văn (漢文), văn ngôn (文言)^[4].

Див. також

Тьи-ном
Китайська писемність
Китайський світ
Канджі — подібна система в японській мові
Ханча — подібна система в корейській мові

Коментарі

↑ Hán tự — малопоширений термін. У в'єтнамській з кінця XIX століття китайські символи насамперед називають chữ Hán, а також chữ Nho або chữ Tàu. Hán tự почали вживати з міркувань формальності^{[уточнити]}.

Примітки

↑ Evans, Jonathan, ред. (26 квітня 2018). The Routledge Handbook of Translation and Politics. Routledge. с. 511. ISBN 978-1-138-65756-4. Discussing the history of translation in Vietnam without mentioning the history of the Vietnamese written languages would be a mistake because the systems of written language in Vietnam passed through three stages: Chữ Hán (Chinese characters), Nôm (ideograms specific to Vietnam) and Chữ quốc ngữ (modern Vietnamese, written using adapted Latinate script.
↑ Nguyễn, Tuấn Cường; Bùi, Anh Chưởng (11 жовтня 2020). The Chinese script, Confucian script, and Nôm script: Some reflections on writing and politics in monarchical Vietnam. Journal of Chinese Writing Systems. 4 (3): 149.
↑ Trịnh, Ngọc Linh (30 September 2023). Confucianism in Vietnam: A Hauntology-based Analysis of Political Discourse. Journal of Daesoon Thought and the Religions of East Asia. 3 (1).
↑ Hoàng, Phê (2003). Từ điển tiếng Việt (в'єтн.). Đà Nẵng Publishing House. с. 1101. văn ngôn d. Ngôn ngữ sách vở, dựa trên tiếng Hán cổ, thông dụng ở Trung Quốc trước cuộc vận động Ngũ Tứ (1919); đối lập với bạch thoại.

Це незавершена стаття про В'єтнам.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[2] Hán tự — малопоширений термін. У в'єтнамській з кінця XIX століття китайські символи насамперед називають chữ Hán, а також chữ Nho або chữ Tàu. Hán tự почали вживати з міркувань формальності^{[уточнити]}.

[1] Evans, Jonathan, ред. (26 квітня 2018). The Routledge Handbook of Translation and Politics. Routledge. с. 511. ISBN 978-1-138-65756-4. Discussing the history of translation in Vietnam without mentioning the history of the Vietnamese written languages would be a mistake because the systems of written language in Vietnam passed through three stages: Chữ Hán (Chinese characters), Nôm (ideograms specific to Vietnam) and Chữ quốc ngữ (modern Vietnamese, written using adapted Latinate script.

[3] Nguyễn, Tuấn Cường; Bùi, Anh Chưởng (11 жовтня 2020). The Chinese script, Confucian script, and Nôm script: Some reflections on writing and politics in monarchical Vietnam. Journal of Chinese Writing Systems. 4 (3): 149.

[4] Trịnh, Ngọc Linh (30 September 2023). Confucianism in Vietnam: A Hauntology-based Analysis of Political Discourse. Journal of Daesoon Thought and the Religions of East Asia. 3 (1).

[5] Hoàng, Phê (2003). Từ điển tiếng Việt (в'єтн.). Đà Nẵng Publishing House. с. 1101. văn ngôn d. Ngôn ngữ sách vở, dựa trên tiếng Hán cổ, thông dụng ở Trung Quốc trước cuộc vận động Ngũ Tứ (1919); đối lập với bạch thoại.

[1]

[a]

[2]

[3]

[4]

Тьи-хан Chữ Hán, Chữ Nho
Слова тьи-хан та тьи-ньо, записані системою тьи-ном. Справа — підписи в'єтнамською абеткою.
Вид	логографічне
Період	III ст. до н. е. – XX ст. н. е.
Походження	Цзяґувень Чжуаньшу Лішу(інші мови) Кайшу(інші мови) Тьи-хан
Дочірні системи	Тьи-ном
Сестринські системи	Канджі, Ханча, Чжуїнь, Традиційні китайські ієрогліфи, Спрощені ієрогліфи, Киданське письмо(інші мови), Чжурчженське письмо(інші мови), Тангутське письмо(інші мови), Ї
Юнікод	унікод
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.