Відкрити головне меню

Тухманов Давид Федорович

Тухманов Давид Федорович  — російський композитор. Заслужений діяч мистецтв Росії (1983). Лауреат премії Ленінського комсомолу (1977).

Тухманов Давид Федорович
рос. Давид Фёдорович Тухманов
David Toukhmanov.jpg
фото 2007 р.
Ім'я при народженні Тухманов Давид Фёдорович
Народився 20 липня 1940(1940-07-20) (79 років)
Москва, СРСР
Громадянство СРСР
Національність вірменин
Діяльність композитлр
Alma mater Російська академія музики імені Гнесіних
Знання мов російська
Роки активності 1961 — тепер. час
Жанр арт-рок, поп-музика і опера
Magnum opus Q16722451?
Нагороди Заслужений діяч мистецтв Росії
Премія Ленінського комсомолу
IMDb nm0876292
Сторінка в Інтернеті tuxmanov.ru

ЖиттєписРедагувати

БатькиРедагувати

Народ. 20 липня 1940 р. в Москві. Батько — Тухманов Федір Давидович — інженер, мати, Віра Карасьова — музикант, композитор. Батько за походженням вірмен.

НавчанняРедагувати

Закінчив Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних (1963), композиторське відділення (клас — Ф. Витачека). Дипломна робота Тухманова — ораторія для хору, оркестру та солістів «За даллю даль» на тексти поеми Олександра Твардовського, а також цикл балад и романсів на вірші німецького поета Генріха Гейне у перекладі російських поетів. Пізніше ці романси виконає молодий тоді Олександр Градський. По закінчаню інституту Д. Тухманов служив у Ансамблі Пісні и Танцю МВО, де керував оркестром.

ТворчістьРедагувати

Серед перших творів для радянської естради — пісня «Остання електричка» (1961 р.) Але вперше її виконав співак Володимир Макаров у 1966 р., що сприяло популярності композитора і появі на телебаченні.

Він — автор пісень «Мой адрес — Советский Союз», «День Победы» тощо, музики до української стрічки «Рок-н-ролл для принцес» (1990).

У 1975 р. випущена у світ платівка "На хвилі моєї пам'яті" (російською «По волне моей памяти»). Як тексти використані вірші різних західноєвропейських і російських поетів, серед яких

  • вірш Сафо, 7 століття до н. е. (переклад В. Вересаєва)
  • ваганти 11-13 століть,
  • Персі Біші Шеллі (1792–1722)
  • Гете (171749-1832)
  • вірш Поля Верлена (1844–1896)
  • Адама Міцкевича (1798–1854)
  • Ніколаса Гільєна (1902–1989)
  • вірш Анни Ахматової (1889–1966).

Звернення до текстів досить різних поетів у новому музичному супроводі наблизило їх до сприйняття молоді, популяризувало творчість призабутих поетів (середньовічні ваганти, Шеллі, Поль Верлен), а імені Анни Ахматової сприяло й реабілітації в очах радянської публіки.

Твори виконали молоді, маловідомі на той ча виконавці — Сергей Беліков, Олександр Барикін, Мехрдат Бади, Олександр Лерман. Платівка вирізнялася мелодізмом, досить свіжим поглядом на творчість поетів, мистецькою якістю на тлі чергових, агітаційно-примітивних текстів і мелодій пісень радянської естради. Не дивно, что альбом набув популярності, а його наклад у 2.500.000 примірників був розпроданий повністю.

Той же 1975 рік відомий і появою пісні «День Победы» на вірш Володимира Харитонова. Пісню не бажали брати на ТВ та радіо, розцінивши музику Тухманова фокстротом, не відповідним патріотичній темі, а вірш Харитонова — легковажним. Співак Лев Лещенко без дозволу виконав пісню на концерті до Дня міліції, що подарувало твору популярність і нове життя.

У 1989 р. у співдружності з дитячим поетом Юрієм Энтіним був створений мюзікл «Багдадский вор», а у 1990 р. відбулася його прем'єра у московскому театрі «Сатирикон».

Деякий час композитор працював у Німеччині, у 1997 р. Д. Тухманов повернувся в капіталістичну Россию. У 2000 р. він отримав звання — Народний артист Росії. Почався відхід композитора від естради.

Восени 2001 р. відбулася прем'єра вистави «Мадлен, спокійно!», музыку до якого Д. Тухманов написав заради Гурченко Людмили Марківни. В червні 2003 р. в московскому театрі Сатири відбулася прем'єра комедії «Слишком женатый таксист», музика теж Д. Тухманова. У 2002 р. до урочистостей з нагоди Дня слав'янскої культури і писемності у місті Новосибірськ Д. Тухманов створив ораторію «Легенда про Єрмака» для хору, солистів и оркестру.

У 2009 р. прем'єра опери Д. Тухманова «Цариця» про Катерину ІІ пройшла 22 і 23 липня на сцені Олександринського театру Санкт-Петербургу. Режисер-постановник Д. Бертман.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Музикальний Энциклопедический словарь. М., 1990. — С.558;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.768;
  • Музика: Большой Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.558.