Відкрити головне меню

Туркевич Лев Софронович

священик УГКЦ, крилошанин, ректор Львівської духовної семінарії

о. Лев Туркевич (світське Лев Софронович Туркевич; 1846 — 10 січня 1920, Львів) — український церковний діяч, греко-католицький священик, крилошанин, ректор Львівської духовної семінарії (1893—1902), декан Львівського деканату. Дід українського композитора і шахіста Льва Івановича Туркевича.

о. Лев Туркевич
Народився 1846(1846)
Помер 10 січня 1920(1920-01-10)
м. Львів
Поховання
Національність українець
Діяльність Ректор Львівської духовної семінарії (1893—1902)
Відомий завдяки церковний діяч, священик УГКЦ
Нагороди
Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою»
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився в сім'ї священика Софрона Туркевича. Після висвячення у 1872 році став капеланом у селі Сухоріччя Львівського заміського деканату (1872—1881). Згодом переїхав до Львова, де протягом 1881—1886 років виконував обов'язки пароха при карному закладі для чоловіків. З вересня 1886 року обійняв посаду греміального крилошанина капітули новоствореної Станіславівської єпархії і став членом церковного суду[1].

У 1890 році повернувся до Львова, де обійняв посади греміального крилошанина, радника і референта митрополичої консисторії. У душпастирській діяльності брав участь як львівський декан і парох Свято-Юрської архикатедральної парафії, яким був включно до 1895 року[1].

Згодом відійшов від душпастирської роботи. Протягом 1893—1902 років виконував обов'язки ректора Львівської духовної семінарії, був членом просинодальної іспитової комісії, головою Товариства св. Апостола Павла. У 1894 році він зайняв посаду прелата канцлера, а в 1895 — архідиякона і декана митрополичої капітули, отримав титул домашнього прелата Його Святості Папи Лева XIII, очолював Товариство дяків. У 1902 році додав ще й обов'язки директора пресвітерського дому. Наступного року повернувся до душпастирської роботи, знов обійнявши посаду львівського декана (до 1920 року)[1].

Помер 10 січня 1920 року у Львові і був похований у гробниці галицьких митрополитів і крилошан на Личаківському цвинтарі[2].

ВідзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Наталія Колб. «З Богом за Церкву і вітчизну»… — С. 282.
  2. Встановлено таблицю з іменами похованих у гробниці Львівської капітули – Львівська Архиєпархія Української Греко-Католицької Церкви. ugcc.lviv.ua (uk). Процитовано 2018-04-22. 
  3. Odznaczenia jubileuszowe // Nowa Reforma, Nr 277 z 3 grudnia 1898. — S. 5.
  4. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien, 1918. — S. 61.(нім.)

ДжерелаРедагувати

  • Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ: КМ Академія, 2004. — 570 С. — ISBN 966-518-225-0
  • Наталія Колб. «З Богом за Церкву і вітчизну»: греко-католицьке парафіяльне духовенство в Галичині у 90-х роках ХІХ століття. — Жовква: Місіонер, 2015. — 372 с. — ISBN 978-966-02-7230-9