Відкрити головне меню

Тулярин

діагностичний алерген, препарат для діагностиці туляремії

Тулярі́н (лат. (tularinum) — діагностичний біологічний препарат, який являє собою суспензію в гліцериново-фізіологічному розчині вбитих при температурі 70°С туляремійних бактерій вакцинного штама з концентрацією 10 мільярдів мікробних тіл в 1 мл за туляремійним стандартом. Застосовують як алерген у діагностиці туляремії. Тулярин у медичній практиці використовують у вигляді медичних препаратів «Тулярин для внутрішньошкірного застосування (Tularinum ad usum intracutaneum)»[1] та «Алерген туляремійний рідкий для нашкірного застосування».[2]

Зміст

Проба з туляриномРедагувати

Проведення шкірно-алергічної проби за допомогою тулярина дозволяє виявити специфічну гіперчутливість сповільненої дії до туляремійного збудника в організмі людини. Проводять цю пробу у двох варіантах:

  • Внутрішньошкірна проба. Тулярин вводять внутрішньошкірно (в/ш) 0,1 мл у середню третину внутрішньої поверхні передпліччя. Результат проби враховують через 24-48 годин. Його вважають позитивним за наявності почервоніння, інфільтрату, діаметр якого не менше 0,5 см. При наявності позитивної проби у людини або є гостра туляремія як мінімум тривалістю 5—7 днів, або він колись її переніс. Позитивна реакція може запізнитися при тяжкому перебігу хвороби. Гальмування позитивної реакції може також мати місце у випадку раннього застосування антибіотиків у лікуванні хворого.
  • Нашкірна проба. Іноді проводять нашкірну алергічну пробу: ампулу з тулярином для нашкірного введення[3]струшують декілька разів допоки рідина в ній не стане рівномірно каламутною, потім піпеткою для очей на середню третину плеча наносять одну краплю тулярину та через краплю скарифікатором роблять дві паралельні насічки і ретельно втирають тулярин у скарифіковану шкіру. Насічки не мають бути ані поверхневими, ані дуже глибокими. Після їх нанесення має виступити кров у вигляді «краплі роси». Нашкірну пробу оцінює лікар, її вважають позитивною, якщо через 48 годин з'являються почервоніння та набряк шкіри в місці скарифікації розміром не менше 0,5 см. Нашкірна проба є позитивною як при гострій туляремії, так і через тривалий час після її перенесення.

Іноді введення тулярину може призвести до посилення симптомів хвороби, особливо при в/ш введенні.

Туляринову пробу застосовують для діагностиці туляремії у тварин.[4]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Тулярин для внутрикожного применения — Инструкция по применению (рос.)
  2. Алерген туляремический жидкий (рос.)
  3. Препарат не можна використовувати для подшкірного або внутрішньошкірного введення, адже це може спричинити бурхливу місцеву та загальну реакції.
  4. Кисленко В. Н., Колычев Н. М., Госманов Р. Г. Ветеринарная микробиология и иммунология: учебник: [для вузов по специальности 111801 «Ветеринария»] / Под ред. В. Н. Кисленко ГЭОТАР-Медиа, 2012—746 стр. ISBN 9785970422984 (рос.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати