Трясохвіст довгохвостий

вид птахів
Трясохвіст довгохвостий
Довгохвостий трясохвіст (Урупема, штат Санта-Катарина, Бразилія)
Довгохвостий трясохвіст (Урупема, штат Санта-Катарина, Бразилія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Горнерові (Furnariidae)
Рід: Трясохвіст (Cinclodes)
Вид: Трясохвіст довгохвостий
Cinclodes pabsti
Sick, 1969
Ареал виду     Cinclodes pabsti espinhacensis     Cinclodes pabsti pabsti
Ареал виду     Cinclodes pabsti espinhacensis     Cinclodes pabsti pabsti
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Cinclodes pabsti
Віківиди: Cinclodes pabsti
EOL: 917669
ITIS: 559276
МСОП: 22702085
NCBI: 279552

Трясохві́ст довгохвостий[2] (Cinclodes pabsti) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Ендемік Бразилії. Вид названий на честь бразильського ботаніка Гвідо Фредеріко Жоао Пабста[3].

Опис ред.

Довжина птаха становить 21-22 см, вага 40-55 г. Верхня частина тіла сірувато-коричнева, тім'я темне, над очима білуваті "брови". Покривні пера крил і махові пера мають охристі края і кінчики. Горло біле, нижня частина тіла охриста. Хвіст довгий, коричневий, кінчики крайніх стернових пер охристі. Дзьоб довгий, прямий. Лапи сірі.

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:[4]

Поширення і екологія ред.

Довгохвості трясохвости мешкають на південному сході Бразилії. Вони живуть на високогірних луках і пасовищах, поблизу води. Зустрічаються на висоті від 750 до 1700 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними. Гніздяться серед скель. Сезон розмноження триває з вересня по листопад.

Збереження ред.

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Довгохвостим трясохвостам загрожує знищення природного середовища.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Cinclodes pabsti. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 3 лютого 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 288. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 03 лютого 2022.
  5. Freitas, G.H.S; Chaves, A.V.; Costa, L.M.; Santos, F.R.; & Rodrigues, M. (2012). A new species of Cinclodes from the Espinhaço Range, southeastern Brazil: insights into the biogeographical history of the South American highlands (PDF) (154: 738-755) (вид. Ibis). doi:10.1111/j.1474-919X.2012.01268.x. ISSN 0019-1019. Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2020. Процитовано 3 лютого 2022.
  6. Van Remsen, septiembre de 2012. «Reconocer la nueva especie descrita Cinclodes espinhacencis» [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.] Propuesta (548) al South American Classification Committee. En inglés.