Трупіал пальмовий
Трупіал пальмовий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Icterus parisorum Bonaparte, 1838 | ||||||||||||||||
Ареал виду Гніздування Зимування Проживання впродовж року | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Трупіа́л пальмовий[2] (Icterus parisorum) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)[3]. Мешкає в США і Мексиці.
Опис
ред.Довжина птаха становить 19-23 см, розмах крил 32 см, вага 32-41 г. У самців голова, груди, спина і хвіст чорні, крила чорні з двома білими смугами. Решта нижньої частини тіла жовта, як і другорядні покривні пера крил, надхвістя і верхні покривні пера хвоста. Самиці мають переважно непримітне, сірувате забарвлення, живіт у них жовтуватий, спина смугаста, на крилах дві білі смуги. Дзьоб тонкий, загострений, дещо вигнутий.
Поширення і екологія
ред.Пальмові трупіали мешкають на південному сході Сполучених Штатів Америки (південна Каліфорнія, Невада, Юта, Нью-Мексико, Техас, рідко в Колорадо і південному Вайомінгу) та в Мексиці. Взимку популяції США і північної Мексики мігрують на південь ареалу, до центральної і південної Мексики та на південь Каліфорнійського півострова. Пальмові трупіали живуть у відкритих пустелях і напівпустелях, де ростуть пальми агави і юки, на сухих, відкритих схилах пагорбів, а також в дубових і соснових лісах, на висоті до 3000 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, дрібними хребетними, плодами і нектаром. Гніздяться у квітні-травні. За сезон може вилупитися два виводки.
Збереження
ред.МСОП класифікує стан збереження цього виду як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція чорнокрилих трупіалів становить 4 мільйони дорослих птахів.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Icterus parisorum: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 08 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 серпня 2022.
Джерела
ред.- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
- Flood, N. J. 2002. Scott’s Oriole (Icterus parisorum). In The Birds of North America, No. 608 (A. Poole and F. Gill, eds.). The Birds of North America, Inc., Philadelphia, PA.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |