Троценко Юхим Григорович

Юхим Григорович Троценко (27 березня 1901(19010327), хутір Єгоров Області Війська Донського, тепер Волгодонського району Ростовської області, Російська Федерація — 25 січня 1972, місто Москва, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал-полковник. Депутат Верховної ради СРСР 3—4-го скликань. Депутат Верховної ради РРФСР 3-го скликання.

Троценко Юхим Григорович
Народився	27 березня 1901(1901-03-27) хутір Єгоров Області Війська Донського, тепер Волгодонського району Ростовської області, Російська Федерація
Помер	25 січня 1972(1972-01-25) (70 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія
Національність	росіянин
Діяльність	військовослужбовець, політик
Alma mater	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Військове звання	генерал-полковник
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в селянській родині.

З 1918 року служив у Червоній армії, червоноармійцем брав участь у громадянській війні на Південному фронті.

Член РКП(б) з 1920 року.

У 1922 закінчив Краснодарські командирські курси, у яких з вересня 1922 року став командиром взводу.

З грудня 1922 року — в полковій школі 13-ї Дагестанської стрілецької дивізії Північно-Кавказького військового округу: командир відділення, потім старшина (з лютого 1923), командир взводу (із серпня 1923), помічник командира роти (з листопада 1923), командир роти (з травня 1924), помічник начальника полкової школи (із серпня 1924).

У 1925 році екстерном закінчив Владикавказьку піхотну школу. Служив командиром роти (з вересня 1925), командиром батальйону (з листопада 1925), командиром та політичним керівником роти (з жовтня 1926) 39-го стрілецького полку 13-ї Дагестанської стрілецької дивізії.

У 1931 році закінчив Військову академію РСЧА імені Фрунзе.

З травня 1931 до березня 1934 року — начальник 1-ї частини штабу 1-ї Туркестанської гірськострілецької дивізії. З березня 1934 до квітня 1936 року — начальник штабу 70-ї стрілецької дивізії. З квітня до грудня 1936 року — начальник штабу 1-ї Казанської стрілецької дивізії, начальник штабу 86-ї стрілецької дивізії. З грудня 1936 року — начальник 1-го відділу штабу Приволзького військового округу.

З квітня 1937 до липня 1938 року брав участь у Громадянській війні в Іспанії.

У серпні 1938 — липні 1939 року — начальник штабу Калінінського військового округу.

У липні 1939 — липні 1940 року — начальник штабу 2-ї окремої Червонопрапорної армії.

У липні 1940 — листопаді 1941 року — начальник штабу Забайкальського військового округу.

З 15 листопада 1941 до 12 липня 1945 року — начальник штабу Забайкальського фронту.

З липня до вересня 1945 року — заступник начальника штабу головнокомандувача радянськими військами на Далекому Сході, брав участь у радянсько-японській війні.

У вересні 1945 — червні 1947 року — начальник штабу Забайкальсько-Амурського військового округу. У червні 1947 — травні 1953 року — начальник штабу Забайкальського військового округу.

У травні 1953 — січні 1956 року — командувач військ Забайкальського військового округу.

З травня 1956 до липня 1965 року — 1-й заступник начальника Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР. У липні 1965 року був звільнений у відставку через хворобу. Проживав у Москві.

Помер 25 січня 1972 року, похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Звання

• генерал-майор (4.06.1940)
• генерал-лейтенант (1.09.1943)
• генерал-полковник (31.05.1954)

Нагороди

• два ордени Леніна (16.11.1943,)
• чотири ордени Червоного Прапора (14.09.1945,)
• два ордени Червоної Зірки
• медалі

Джерела

• Троценко Ефим Григорьевич (рос.)
• Троценко Ефим Григорьевич (рос.)