Трифенілметил
Трифені́лмети́л — радикал складу (С6Н5)3С•. Він є першим радикалом, який вдалося виділити у вільному стані. Відкрив його М. Гомберг у 1900 р. Існування вільного трифенілметилу було доведено визначенням його молекулярної маси і вимірюванням магнітної сприйнятливості його розчинів. Стійкість трифенілметилу обумовлена тим, що неспарений електрон у радикалі може взаємодіяти з π-електронами трьох ароматичних кілець.
Трифенілметил може бути отримано гомолітичним розкладанням трифенілметилхлоріду металами, наприклад, сріблом або цинком, в бензені або діетиловому етері. Радикал 2 знаходиться в хімічній рівновазі з димером 3. У бензені концентрація радикалу становить 2%.
Історія відкриття ред.
Радикал був відкритий Мозесом Гомбергом у 1900 році в університеті Мічигану.[1][2][3] Він спробував отримати гексафенілетан з трифенілметилхлориду та цинку в бензені реакцією Вюрца і виявив, що продукт, виходячи з його поведінки по відношенню до йоду та кисню, був набагато реакційноздатнішим, ніж передбачалося. Виявлена структура була використана при розробці спектроскопії ЕПР і підтверджена нею.[4][5][6]
Правильну хіноїдну структуру для димеру було запропоновано ще в 1904 році, але незабаром після цього наукове співтовариство відмовилося від цієї структури на користь гексафенілетану (4).[7] Лише 1968 правильна структура була перевідкрита дослідниками з Амстердамського вільного університету, які опублікували дані спектроскопії протонного ЯМР. [8]
Примітки ред.
- ↑ Gomberg, M. (1900). An instance of trivalent carbon: triphenylmethyl. Journal of the American Chemical Society. 22 (11): 757—771. doi:10.1021/ja02049a006.
- ↑ Gomberg, M. (1901). On trivalent carbon. Journal of the American Chemical Society. 23 (7): 496—502. doi:10.1021/ja02033a015. (Note: radical is also called a cadicle.)
- ↑ Gomberg, M. (1902). On trivalent carbon. Journal of the American Chemical Society. 24 (7): 597—628. doi:10.1021/ja02021a001.
- ↑ Weissman, S. I.; Sowden, John C. (1953). Electron distribution in triphenylmethyl: Hyperfine structure of the paramagnetic resonance absorption of (C6H5)3C13*. Journal of the American Chemical Society. 75 (2): 503. doi:10.1021/ja01098a522.
- ↑ Sinclair, J.; Kivelson, D. (1968). Electron spin resonance studies of substituted triphenylmethyl radicals. Journal of the American Chemical Society. 90 (19): 5074—5080. doi:10.1021/ja01021a004.
- ↑ ESR spectrum of the triphenylmethyl radical. School of Chemistry, University of Bristol. Процитовано 5 серпня 2018.
- ↑ McBride, J. M. (1974). The hexaphenylethane riddle. Tetrahedron. 30 (14): 2009—2022. doi:10.1016/S0040-4020(01)97332-6.
- ↑ Lankamp, H.; Nauta, W. Th.; MacLean, C. (1968). A new interpretation of the monomer–dimer equilibrium of triphenylmethyl- and alkyl-substituted-diphenyl methyl-radicals in solution. Tetrahedron Letters. 9 (2): 249—254. doi:10.1016/S0040-4039(00)75598-5.
Джерела ред.
- Гончаров А.І., Корнілов М.Ю. Довідник з хімії. — К.: Вища школа, 1974. — 304 с.
|
Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |