Третчиков Володимир (англ. Vladimir Tretchikoff) — південноафриканський художник російського походження.

Третчиков Володимир
Vladimir Tretchikoff
Народження26 грудня 1913(1913-12-26)[1][2]
Петропавловськ, Акмолінська область, Степове генерал-губернаторство, Російська імперія[3][1][2]
Смерть26 серпня 2006(2006-08-26)[4][5][…] (92 роки)
 Кейптаун, ПАР[3][1][2]
КраїнаПАР
Діяльністьхудожник, візуальний митець, карикатурист
НапрямокКіч
Працівникоперний театр[2]
Твори"Китаянка", "Вмираючий лебідь"
Сайтvladimirtretchikoff.com

Біографія

ред.

Володимир Третчиков народився в місті Петропавловськ (тепер Казахстан) в 1913 році. Під час революції 1917 року родина мусила втікати й оселилася у Китаї в місті Харбін. Ще школярем хлопець влаштувався художником-декоратором у театрі. Першим комерційним замовленням став портрет Леніна та Сунь Ятсена для офісу китайської залізниці. Після переїзду в Шанхай працює карикатуристом у «Shanghai Times». Жив у Сінгапурі, був ув'язнений під час японської окупації.

Після Другої світової війни переїхав до Південної Африки. Вважається одним із найвідоміших митців ПАР.

Творчість

ред.

Найвідоміша картина художника «Китаянка», інша назва «Зелена леді», була написана ним у 1951 році. Він зображає жінку з синьо-зеленкуватим відтінком шкіри. Цей портрет вважають одним із найважливіших образів попкультури. Моделлю була 17-річна Моніка Сінг-Лі, яка працювала в пральні в дядька Володимира в Кейптауні. Нині «Китаянка» стала найдорожчою картиною Третчикова. Її продали за 1,5 мільйона доларів у 2013 році.

«Вмираючий лебідь», «Троянда, що плаче» — інші його відомі твори.

Стиль митця відносять до кітчу, проте сам Третчиков із цим не погоджувався і стверджував, що він є серйозним художником[7].

Примітки

ред.
  1. а б в Arthive
  2. а б в г https://366days.ru/article/3784
  3. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1025297237 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/5295806.stm
  5. Encyclopædia Britannica
  6. SNAC — 2010.
  7. Картину "Китаянка" придбано за 1,5 мільйона доларів. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 9 січня 2018.

Джерела

ред.