Трегубенко Анатолій Іванович

Трегубенко Анатолій Іванович
Народився 30 травня 1924(1924-05-30)
Олексіївка
Помер 27 листопада 2010(2010-11-27) (86 років)
Поховання Другий християнський цвинтар
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність хірург
Alma mater Одеський медичний інститут
Галузь медицина
Заклад Одеський медичний інститут
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»

Трегу́бенко Анато́лій Іва́нович (30 травня 1924(19240530) — 27 листопада 2010) — український радянський лікар і педагог, доктор медичних наук (1969), професор кафедри травматології і ортопедії Одеського медичного інституту (1973).

Біографія ред.

Народився 30 травня 1924(19240530) року у селі Олексіївка Піщано-Брідського району (нині Добровеличківського району Кіровоградської області). Українець.

У 1941 році закінчив Первомайське медичне училище за спеціальністю «фельдшер» і був направлений до залізничної поліклініки станції Помічна.

У 1941—1944 роках перебував на тимчасово окупованій німецькими військами території, брав участь у підпільному антифашистському русі.

У квітні 1944 року призваний до лав РСЧА, учасник німецько-радянської війни. Пройшов шлях від рядового до молодшого лейтенанта. Був командиром санвзводу 2-го стрілецького батальйону 216-го гвардійського стрілецького полку 79-ї гвардійської стрілецької дивізії 8-ї гвардійської армії на 3-Українському та 1-у Білоруському фронтах.

З 1947 по 1953 роки навчався в Одеському медичному інституті, який закінчив з відзнакою.

Наукова діяльність ред.

У 1959 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Хірургічне лікування поверхневих тромбофлебітів нижніх кінцівок».

27 січня 1969 року присуджено вчений ступінь доктора медичних наук.

Автор 150 наукових праць, у тому числі монографій «Хірургічне лікування тромбофлебітів», «Тромбози та емболії в хірургії».

Нагороди і почесні звання ред.

Нагороджений українським орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня (14.10.1999), радянськими орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (19.02.1945[1], 06.04.1985), Червоної Зірки (26.08.1944[2]), медалями.

Примітки ред.

  1. Нагородний лист на сайті «Подвиг народа». Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 12 грудня 2013.
  2. Нагородний лист на сайті «Подвиг народа». Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 12 грудня 2013.

Посилання ред.