Транспорт Гватемали

Транспорт Гватемали представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 108 889 км² (107-ме місце у світі). Форма території країни — складна, частково полігональна; максимальна дистанція з півночі на південь — 455 км, зі сходу на захід — 420 км. Географічне положення Гватемали дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Північної Америки, Мексики та країнами Месоамерики, Південної Америки (Панамериканське шосе); між акваторіями Атлантичного і Тихого океанів.

Транспорт Гватемали
Транспортна система Гватемали (англ.)
Територія
Площа	108,9 тис. км² (107-ме)
Рельєф	гористий
Найвища точка	вулкан Тахумулько (4211 м)
Повітряний
Аеропортів	291 (23-тє)
Наземний
Автошляхів	17,3 тис. км (118-те)
Залізниць	800 км (96-те)
Водний
Узбережжя	400 км
Водних шляхів	990 км (65-те)
Трубопровідний
Трубопроводів	480 км
Адміністрування
Орган	Міністерство комунікацій, інфраструктури та житла
Голова	міністр Альдо Гарсія

Автомобільний

Загальна довжина автошляхів у Гватемалі, станом на 2016 рік, дорівнює 17 332 км (4 795 км внутрішньоміських шляхів), з яких 7 483 км із твердим покриттям і 9 849 км без нього (130-те місце у світі).

Залізничний

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 800 км (96-те місце у світі), з яких 800 км вузької 914-мм колії.

Повітряний

У країні, станом на 2013 рік, діє 291 аеропорт (23-тє місце у світі), з них 16 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 275 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

• від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (1);
• від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 4 (2);
• від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 6 (77);
• коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 4 (195).

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 3 авіапідприємства, які оперують 8 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 93,13 тис. осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 455,5 тис. тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів).

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик.

Гватемала є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — TG, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Гватемали мають літерний код ІКАО, що починається з — MG.

Водний

Морський

Головні морські порти країни: Пуерто-Кетцаль, Сан-Тома-де-Кастілья.

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року становила 990 км (65-те місце у світі). Лише 260 км судноплавні впродовж усіх сезонів.

Трубопровідний

Загальна довжина нафтогонів в Гватемалі, станом на 2013 рік, становила 480 км.

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство комунікацій, інфраструктури та житла. Станом на 18 березня 2016 року міністерство в уряді Джеймса Ернесто Моралеса Кабрери очолював Альдо Гарсія.

Див. також

• Економіка Гватемали

Література

Українською

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Кузик С. П., Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — ISBN 966-613-026-2.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

• (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
• (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
• (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
• (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

• (рос.) Гватемала // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1979. — Т. 1. А-К. — С. 449.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
• (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

• Карти транспортної системи Гватемали на Вікісховищі.
• Карти Гватемали — Perry–Castañeda Library Map Collection.
• (рос.) Добірка публікацій про Гватемалу з часопису «Вокруг света».