Радіостанція

Радіоста́нція — один або кілька радіопередавачів та/або радіоприймачів^[1], включаючи допоміжне обладнання, необхідні в певному місці для організації служби радіозв'язку.

Радіостанція — пристрій, комплекс пристроїв або система інженерних споруд і радіоелектронних приладів, призначені для прийому і/або передачі радіохвиль. Хоча формально радіоприймальні пристрої відносяться до радіостанцій, на практиці, в технічній літературі та документації під радіостанціями звичайно розуміють ті технічні засоби, які містять у своєму складі радіопередавач.

Під терміном радіостанція в побуті розуміють також підприємство (установа) масової інформації, що займається радіомовленням. Така «радіостанція» може і не володіти власним радіопередавальним обладнанням, а орендувати його або орендувати ефірний час, вести передачі по провідних каналах або в інтернеті.

Радіостанція як технічний засіб ред.

Радіостанція як технічний комплекс складається, в загальному випадку, з таких основних компонентів:

передавач
приймач
антенно-фідерний пристрій
пристрої перетворення інформації
джерела живлення

Радіопередавач ред.

Радіопередава́ч — пристрій, який разом з антеною забезпечує формування та випромінювання радіочастотного сигналу. ^[2] Функціонально радіопередавач складається з таких частин:

Електронний генератор (наприклад, синтезатор з ФАПЧ або DDS);
Модулятор (наприклад, аналоговий або DSP із застосуванням квадратурно-амплітудної модуляції);
Попереднього, основного і кінцевого підсилювачів;
Схем узгодження імпедансів, фільтрів, систем захистів від аварійних режимів роботи, вимірювання параметрів і індикації.

Самостійно радіопередавачі використовуються в тих областях, де не потрібний прийом інформації в місці її передачі — сигнали точного часу, різноманітні навігаційні радіомаяки для визначення місцезнаходження об'єктів, багатопозиційна радіолокація, радіомовлення, дистанційне керування, телеметрія і т. д.

При експлуатації військових каналів зв'язку стає актуальною проблема захисту екіпажів передавальних центрів від враження зброєю, що містить голівки самонаведення по радіовипромінюванню. Організаційно використовується рознесення передавального радіоцентру від основного розташування вузла зв'язку. Так, віддалення пдрц вз армійського корпусу має бути на 10-15 км від розташування вузла. Рознесення груп передавачів застосовується на 3-5 км між окремими групами. У цьому разі важливим завданням стає організація ліній дистанційного керування передавачами, які будуються, як правило, радіорелейними чи проводовими засобами зв'язку.

Різновиди радіостанцій ред.

Цифрові радіостанції ред.

Цифрові радіостанції (DRM, Digital Radio Mondiale) передають стислий і закодований цифровий сигнал. Діапазони від ДХ до КХ. Якість висока при невеликій потужності передавача. Вже ведуться регулярні передачі десятків станцій, однак формат поки не отримав широкого поширення через непоширеність приймачів.

Телевізійні станції ред.

УКХ (МХ і ДМХ) радіостанції, що передають телевізійний сигнал. Мовлення локальне. Ширина сигналу від 4 до 6 МГц. У аналоговому телебаченні (NTSC, PAL, SECAM) використовувалася амплітудна модуляція для передавання зображення і частотна модуляція для звуку.

Бортові радіостанції ред.

КХ радіостанція Fusprech на бронетранспортері, Німеччина, 1941

Бортові радіостанції встановлюються на мобільних об'єктах військового або цивільного призначення (автомобілях, літальних апаратах, суднах, танках і т. д.). Використовується УКХ-діапазон — для ближнього (диспетчерського) зв'язку та ДХ, СХ, КХ — для далекого зв'язку.

Автомобільні радіостанції ред.

Різновид бортових радіостанцій (інший термін Радіостанції, що перевозяться). Застосовуються для організації радіоканалів на ПУЗ (польових вузлах зв'язку). Частково застосовуються, як особисті радіостанції посадових осіб.

Портативні радіостанції ред.

Радіостанції невеликої маси і габаритів, часто мають додаткові пристосування для носіння — темляки, застібки, лямки і т. д. За призначенням можуть бути професійні (у тому числі військові), побутові, радіолюбительські (для радіоспорту), а також аварійно-рятувальні.

Радіостанції глушіння (jamming) ред.

Докладніше: Радіоелектронна боротьба

Використовуються для придушення сигналу небажаних радіостанцій, наприклад, зарубіжних радіостанцій (РЕБ — радіоелектронна боротьба). Часто використовуються військовими для порушення зв'язку супротивника.

Застосовуються передачі (на тій же частоті):

випадкового сигналу (виття)
того ж сигналу, але зі зрушенням за часом
сигналу іншої радіостанції (китайський спосіб)

Широко застосовувалися в СРСР, до кінця 1988 року, поступово припинили свою роботу, деякі з них були переобладнані під радіомовні. В даний час, за непідтвердженими даними, існують в Китаї, на Кубі та в КНДР.

Радіорелейні станції ред.

Основна стаття: Радіорелейний зв'язок

Приймально-передавальні станції з направленими антенами, утворюють ланки (радіорелейні лінії). Відстань між станціями до декількох сотень кілометрів (маючи на увазі і тропосферні лінії). Застосовуються для побудови ліній зв'язку там, де прокладка кабелів неможлива або невигідна. При застосуванні у військовій зв'язку радіорелейні лінії є основою «опорної мережі» при переміщенні військ.

Навігаційні радіостанції ред.

Основна стаття: Радіонавігація

Застосовуються для ближньої (діапазони ДХ і СХ) і дальньої навігації літаків, кораблів, підводних човнів, тощо (передавачі систем LORAN, «Консоль», «Альфа», «Омега», наземні та космічні передавачі систем GPS, ГЛОНАСС і «Бейдоу»).

Для забезпечення польотів літаків використовуються маркерні радіомаяки (МРМ), ближні (БПРС) і далекі (ДПРС) приводні радіостанції.

Морські маяки іноді, крім світлового та звукового сигналів, передають також і радіосигнал.

Радіостанція як організація ред.

Основна стаття: Радіомовлення

Широкомовні радіостанції передають сигнал, доступний для прийому звичайними побутовими приймачами. Мовлення може вестися в діапазонах КХ, ДХ, СХ, УКХ (FM). Для здійснення своєї діяльності, мають: штат співробітників (диктори, діджеї, ведучі, кореспонденти і тд.), студію мовлення, один або кілька радіопередавачів. Є органом ЗМІ і підлягає обов'язковій реєстрації і ліцензування у відповідних інстанціях. Залежно від формату мовлення можуть бути новинними, музичними, спортивними, пізнавальними тощо

Інтервал між частотами сусідніх широкомовних радіостанцій на ДХ і СХ — 9 (у США 10) кГц, на КХ 5 кГц (у всіх) і на УКХ не менше 180 кГц (як правило, 400—500 кГц).