Транзит-1Бі
Транзит-1Бі (англ. Transit 1B) — американський випробувальний навігаційний супутник. Перший у світі навігаційний супутник. Перший запуск ракети-носія Тор-Ейблстар, другий ступінь якої міг повторно увімкнути двигун в умовах космічного польоту для виведення за один запуск кількох апаратів на різні орбіти.
| Транзит-1Бі (англ. Transit 1B) | |
|---|---|
 Транзит-1Бі (більша куля) з макетом Солрад (менша куля) | |
| Основні параметри | |
| Повна назва | Транзит-1Бі (англ. Transit 1B) |
| COSPAR ID | 1960-003B |
| NORAD ID (TLE) | 00031 (мапа) |
| Оператор | Агентство передових оборонних дослідницьких проектів США |
| Тип апарата | навігаційний |
| Штучний супутник | Землі |
| Дата запуску | 13 квітня 1960, 12:02:36 UTC |
| Ракета-носій | Тор-Ейблстар |
| Номер запуску | 257 |
| Космодром | Мис Канаверал СК 17Бі |
| Тривалість польоту | 89 діб |
| Схід з орбіти | 5 жовтня 1967 |
| Технічні параметри | |
| Маса | 121 кг |
| Орбітальні дані | |
| Нахил орбіти | 51,28° |
| Період обертання | 95,81 хвилини |
| Апоцентр | 748 км |
| Перицентр | 373 км |
13 квітня 1960-го року о 12:02:36 UTC з космодрому на мисі Канаверал ракетою-носієм Тор-Ейблстар було запущено апарат Транзит-1Бі і макет Солрад. Апарат стабілізувався обертанням в польоті. Супутник було створено найперше для оновлення інерційних навігаційних систем ракет Поларіс, розташованих на американських підводних човнах, згодом планувалось використання для цивільних завдань. Параметри орбіти супутника були відомі, наземні приймачі вираховували доплерівський зсув при передачі радіосигналу з супутника і таким чином визначалось розташування приймачів на Землі. На апараті було вперше випробувано прилад з магнітним моментом для забезпечення орієнтації супутника.
Джерела
ред.- Транзит-1Бі Каталог НАСА(англ.)
- Транзит-1Бі Космічна енциклопедія(англ.)
- Програма Транзит Енциклопедія астронавтики(англ.)