Торф'яна пожежа — неконтрольований процес димного горіння торфу внаслідок природного або штучного загоряння.[1]

Через недостатню кількість окисника повне згоряння на торфовищі не відбувається. На швидкість згоряння торфу не впливають ні вітер, ні інші добові зміни погоди. Тому пожежі можуть тривати тижнями та місяцями. Оскільки у склад торфу входять сполуки, які згоряють повільно, то при пожежі виділяється значна кількість отруйного чадного газу і твердих та рідких продуктів піролізу.[2]

Виникнення пожеж

ред.

Передумови

ред.

Перед загорянням торфу відбувається його самонагрівання з швидкістю від 0,5 до 4,5°C/добу і поступово прискорюється. Нагромадження продуктів життєдіяльності мікроорганізмів в анаеробних умовах призводять до поступового прогрівання маси торфу до 60 — 65 °C.[3]

Торф'яні пожежі виникають коли вологість торфу не перевищує 40 %. Пожежі розпочинаються в основному в таких випадках: самозапалення торфу в посушливі спекотні роки, внаслідок «людського фактору» або внаслідок «сухих гроз» (блискавки без злив).[4]

Перебіг пожеж

ред.

На початку горіння, коли температури у верхніх шарах торфу ще не досягли температур спалахування складових торф'яного бітуму (віск — 199 °C, парафіни — 98 °C, смоли — 129—166 °C), вони розплавлюються. Коли вода змочує бітум, то утворюється тверда водонепроникна маса. При гасіння пожежі вода не може попасти в нижчі шари торфу і процес тління продовжується. Під бітумними пластами торф вигорає, утворюючи порожнини.

Горіння торфу відбувається в декілька етапів. Після початкового полум'яного горіння воно переходить у гетерогенне тління. Коли тверда речовина прогрівається до температури, при якій починається її піроліз або виділення з неї горючих летючих компонентів, тління перетворюється на полум'яне горіння. Після того як цих речовин не залишається полум'яне горіння знову переходить у гетерогенне тління. Внаслідок цього після гасіння пожежі на одній ділянці, вона може перекинутися на інші ділянки.[2]

Гасіння торф'яних пожеж

ред.

Торф'яну пожежу можна подолати тільки ретельним перемішування тліючого торфу з великою кількістю води або снігу. Вибір способів гасіння пожежі залежить від площі пожежі, глибини залягання торфу, наявності поблизу водойм, під'їзних шляхів, наявної техніки і засобів для гасіння, рельєфом місцевості. Гасіння розпочинається з обкопування території огороджувальними канавами. Якщо ділянка загоряння торфу невелика, то спеціальні стволи вводяться на глибину горіння торфу і через них подається вода.[5]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Дячук А.О. Види та характеристика пожеж в екосистемах і їх вплив на загальний стан екологічної безпеки Хмельницької області. / А.О. Дячук рік = 2016 // Збірник наукових праць військового інституту Київського національного університету імені Шевченка. — Вип. 54. — С. 223-230.
  2. а б Мигаленко К. І. Визначення ступеня задимленості території при виникненні пожеж на торф'яниках // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції «Теорія і практика гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій» 19-20 травня 2016 року. Черкаси. — 2016. — С. 228-230.
  3. Мельник Я. Я., Хаткова Л. В. Аналіз пожежної небезпеки торфовищ Чернігівщини // Наука про цивільний захист як шлях становлення молодих вчених: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції курсантів і студентів. – Черкаси: ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля НУЦЗ України. — 2019. — С. 46-47.
  4. Пазинич Н. В. Дослідження та моніторинг пожежонебезпечних торфовищ на основі матеріалів дистанційного зондування землі / Н. В. Пазинич, Л. П. Ліщенко, Г. Б. Крилова, В. Є. Філіпович, М. С. Лубський // Науковий вісник: цивільний захист та пожежна безпека. — № 1. — С. 88-04.
  5. Сукач Р. Ю., Мних М.-М. Р. Нові методи гасіння пожеж торф'яних полів і родовищ // Наука про цивільний захист як шлях становлення молодих вчених: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції курсантів і студентів. – Черкаси: ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля НУЦЗ України. — 2019. — С. 82-84.

Посилання

ред.
  • Торф'яні пожежі навколо Києва: чому вони виникають і як їх згасити. Сьогодні. 20 жовтня 2015. Процитовано 24 лютого 2020.
  • Вікторія Боброва (19 серпня 2005). Україна у вогні: небезпечні торф'яні пожежі. Уніан. Процитовано 24 лютого 2020.