Відкрити головне меню

Вельйо Торміс (Вельо Торміс, ест. Veljo Tormis   7 серпня 1930 — 21 січня 2017,[6] Таллінн) — естонський композитор-архаїк. Один із лідерів естонської композиторської школи ХХ ст.. Також відомий як збирач народної творчості фінно-угорських народів.

Торміс Вельйо
ест. Veljo Tormis
Veljo Tormis.jpg
Народився 7 серпня 1930(1930-08-07)[1]
Куусалу, Гар'юмаа, Естонська Республіка[2] або Aru[d], Куусалу, Гар'юмаа, Естонська Республіка
Помер 21 січня 2017(2017-01-21)[3][4][1] (86 років)
Таллінн, Естонська Республіка
Громадянство
(підданство)
Flag of Estonia.svg Естонська Республіка
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність композитор, кінокомпозитор, музичний педагог, фольклорист, професор
Alma mater Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Володіє мовами естонська[5]
Заклад Тартуський університет
Жанр опера, choral music[d] і музика до фільму
Батько Riho Tormis[d]
У шлюбі з Lea Tormis[d]
Нагороди
IMDb nm0868113
Сторінка в Інтернеті veljotormis.com

Зміст

БіографіяРедагувати

Вельйо Торміс народився в м. Куусалу, поблизу Таллінна, Естонія. Його батько працював органістом у сільській церкві у містечку Віґала, на заході Естонії. Батьківська опіка дала змогу Вельйо рано почати грати на органі, також він самостійно підбирав хорали.

Музичну освіту отримав у Талліннській консерваторії (1942-1951), де вчився грі на органі у Е. Арро, А. Томпана та С. Крулль, і композиції - у В. Канна. За розподілом, 1951-1956 вчився в Московській консерваторії за класом композиція у В. Шебаліна.

У XXI ст. займає активну громадську позицію. Зокрема, він поставив підпис під колективним листом естонської інтелігенції на знак протесту проти антиестонської пропаганди з боку Росії. Він також просить "вважати обвинувачення Росії щодо порушень прав людини, які нібито мають місце в Естонії, систематичною дезорієнтацією світової громадської думки і категорично засудити такі методи".

ТворчістьРедагувати

Створив понад 500 хорових творів — більшість на базі народних рунічних пісень (regilaulud) і маловідомих середньовічних кантів. Використовує мелодику та музичні традиції балто-фінських шаманів (зокрема, бубни).

ТвовиРедагувати

  • Kihnu pulmalaulud (Весільні пісні острова Кіхну), 1959
  • Sügismaastikud (Осінні краєвиди), 1964
  • Luigelend (опера), 1965
  • Eesti kalendrilaulud (Естонські календарні пісні), 1966-67
  • Maarjamaa ballaad (Балада острова Марії), 1967
  • Raua needmine (Прокляття заліза), 1972
  • Kust tunnen kodu, 1973
  • Haned kadunud, 1974
  • Pikse litaania (Літанія грому), 1974
  • Unustatud rahvad (Забуті люди), 1970-89
  • Eesti ballaadid (Естонські балади), 1980
  • Laulusild (Міст пісень), 1981
  • Kaitse, Jumal, sõja eest!/Varjele, Jumala, soasta (Боже, захисти нас від війни), 1984
  • Piiskop ja pagan (Єпископ та язичник), 1992

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати