Том Сутарс (нід. Tom Soetaers, нар. 21 липня 1980, Тінен) — бельгійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Том Сутарс
Особисті дані
Народження 21 липня 1980(1980-07-21) (43 роки)
  Тінен, Бельгія
Зріст 174 см
Вага 75 кг
Громадянство  Бельгія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998–2000 Бельгія «Андерлехт» 6 (0)
2000–2004 Нідерланди «Рода» 98 (23)
2004–2005 Нідерланди «Аякс» 17 (4)
2005–2009 Бельгія «Генк» 99 (19)
2009 Бельгія «Кортрейк» 8 (0)
2010–2011 Бельгія «Мехелен» 17 (3)
2011–2012 Бельгія «Олімпія» (Вейгмал) ? (?)
2012–2016 Бельгія «Вайт Стар Воммерсом» ? (?)
2016–2017 Бельгія «Гугарден» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997–1998 Бельгія Бельгія U-18 13 (6)
1998–1999 Бельгія Бельгія U-19 9 (4)
2000–2002 Бельгія Бельгія U-21 18 (3)
2002–2005 Бельгія Бельгія 8 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2016–2017 Бельгія «Гугарден»
2017–2018 Бельгія «Олімпія» (Вейгмал)
2018– Бельгія «Гугарден»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Роду», з яким здобув Кубок Нідерландів, та «Генк», з яким став володарем Кубка Бельгії, а також національну збірну Бельгії.

Клубна кар'єра ред.

Том Сутарс розпочав свою футбольну кар'єру в юнацькому клубі «Вайт Стар Воммерсом», потім юного півзахисника помітили скаути «Андерлехта», і Том перейшов до молодіжної команди цього клубу. В основній команді «Андерлехта» Сутарс дебютував 1998 року у віці 18 років. Загалом у чемпіонаті Бельгії Том за 1,5 року зіграв 6 матчів.

У середині сезону 1999/00 Том перейшов до нідерландського клубу «Рода» з міста Керкраде. У своєму дебютному сезоні в Ередивізі Том зіграв 8 матчів і виграв Кубок Нідерландів[1]. З сезону 2000/01 Сутарс став основним гравцем клубу, відігравши в сезоні 33 матчі та забивши 8 м'ячів. Усього за чотири сезони Сутарс провів 98 матчів та забив 23 м'ячі. Свою останню гру за «Роду» Том провів 29 травня 2003 року в матчі проти «Феєнорда», який завершився поразкою «Роди» з рахунком 1:3.

У серпні 2003 року Том перейшов в амстердамський «Аякс», підписавши з клубом чотирирічний контракт[2]. Сума трансферу склала близько 900 тис. євро. Дебют Сутарса у складі «Аякса» відбувся 17 серпня 2003 року в матчі Ередивізі проти клубу «Вітессе», який завершився перемогою амстердамців з рахунком 2:1[3]. Том провів на полі 68 хвилин, після яких його замінив бразилець Вамберто. У своєму другому матчі, який відбувся 23 серпня проти «Розендала», Сутарс забив дебютний гол у складі амстердамців, який у результаті виявився переможним у грі[4]. У дебютному сезоні Том зіграв у чемпіонаті 17 матчів і забив 4 м'ячі, а також став чемпіоном Нідерландів сезону 2003/04[5]. У сезоні 2004/05 Том не зіграв жодного матчу, багато в чому завдяки головному тренеру «Аякса» Рональду Куману, який не знайшов місце у складі для 24-річного півзахисника.

У середині сезону в Нідерландах Том перейшов у бельгійський «Генк». Дебют Сутарса відбувся 15 січня 2005 року в матчі проти "Брюсселя" (3:1), в якому Том відзначився забитим м'ячем на 69-й хвилині[6]. Всього в чемпіонаті Бельгії 2004/05 Сутарс зіграв 12 матчів і забив 3 м'ячі[7]. У сезоні 2006/07 Том став віце-чемпіоном Бельгії, а перемогу у чемпіонаті здобула колишня команда Тома «Андерлехт». За п'ять сезонів у «Генку» він зіграв у чемпіонаті 99 матчів та забив 20 м'ячів. У 2009 році Сутарс виграв із клубом Кубок Бельгії[8].

21 червня 2009 року Том підписав дворічний контракт із клубом «Кортрейк»[9]. Незабаром з'ясувалося, що він не вписується в плани Жоржа Лекенса, тому 29 січня 2010 року він перейшов у «Мехелен» в обмін на Ваутера Вранкена, який відправився у протилежному напрямку.

У серпні 2011 року перейшов до клубу третього дивізіону «Олімпія» (Вейгмал)[10]

Завершував ігрову кар'єру у аматорських командах «Вайт Стар Воммерсом» і «Гугарден», за які виступав до 2017 року. Згодом став працювати тренером в нижчолігових бельгійських командах.

Виступи за збірну ред.

Виступав у складі юнацьких збірних Бельгії, за які загалом взяв участь у 22 іграх, забивши 10 голів.

У 2000–2002 роках залучався до складу молодіжної збірної Бельгії, з якою був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2002 року у Швейцарії, на якому бельгійці не подолали груповий етап. Всього на молодіжному рівні зіграв у 18 офіційних матчах і забив 3 голи[11].

12 жовтня 2002 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бельгії в грі відбору до Євро-2004 проти збірної Андорри (1:0). Сутарс вийшов на заміну замість Веслі Сонка на 90-й хвилині матчу. Свій перший м'яч за збірну Том забив 30 квітня 2003 року у матчі проти збірної Польщі (3:1). У ньому він вийшов на заміну на 80-й хвилині та через 5 хвилин відзначився забитим м'ячем. Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 4 роки, провів у її формі 8 матчів, забивши 1 гол.

Титули і досягнення ред.

«Рода»: 1999/00
«Генк»: 2008/09

Примітки ред.

  1. 2000: DE CUP IS VOOR DEFENSIEF IJZERSTERK RODA. totoknvbbekker.nl. 9 March 2018. Процитовано 18 October 2020.
  2. Ajax contracteert Tom Soetaers (нід.). ajax.nl. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 4.07.2011.
  3. Vitesse — Ajax (1:2) (нід.). vi.nl. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 4.07.2011.
  4. RBC Roosendaal — Ajax (0:1) (нід.). vi.nl. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 4.07.2011.
  5. Том Сутарс — сезон 2003/04 (нід.). vi.nl. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 4.07.2011.
  6. RC Genk — FC Brussels (3:1) (нід.). vi.nl. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 4.07.2011.
  7. Том Сутарс — сезон 2006/07 (нід.). vi.nl. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 4.07.2011.
  8. Le Racing a sauvé sa saison. dhnet.be. 24 May 2009. Процитовано 18 October 2020.
  9. Tom Soetaers verhuist naar KV Kortrijk (нід.). sporza.be. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 4.07.2011.
  10. Voormalig Ajacied Soetaers bouwt af in Derde Klasse (нід.). vi.nl. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 13.7.2012.
  11. Tom Soetaers. static.rbfa.be. Процитовано 24 грудня 2023.

Посилання ред.