Вікіпедія

Томас Меннерс-Саттон, 1й барон Меннерс

Томас Меннерс-Саттон (24 лютого 1756 — 31 травня 1842) — І барон Меннерс, відомий британський та ірландський юрист і політик, депутат парламенту Об’єднаного Королівства Великобританії та Ірландії, обіймав посаду лорд-канцлера Ірландії з 1807 по 1827 рік.

Томас Меннерс-Саттон, 1й барон Меннерс
англ. Thomas Manners-Sutton, 1st Baron Manners
Народився 24 лютого 1756(1756-02-24)[1]
Помер 31 травня 1842(1842-05-31)[1] (86 років)
Країна  Сполучене Королівство
 Королівство Велика Британія
Діяльність суддя, політик
Alma mater Еммануель-коледжd і Школа Чартергаус
Знання мов англійська
Титул Baron Mannersd
Посада Лорд-канцлер Ірландії, Member of the Privy Council of Irelandd, Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 1-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 2-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 18-го парламенту Великої Британіїd і Solicitor General for England and Walesd
Батько Lord George Manners-Suttond[2]
Мати Diana Chaplind[1][2]
Брати, сестри John Manners-Suttond[2], George Manners-Suttond[2], Charles Manners-Suttond[2] і Robert Manners-Suttond[2]
У шлюбі з Anne Copleyd[2] і Jane Butlerd[2]
Діти John Manners-Sutton, 2nd Baron Manners of Fostond[1][2]
Томас Меннерс-Саттон (1756 – 1842) – І барон Меннерс.
Еммануел-коледж, Кембрідж.
Джон Меннерс (1696 – 1779) – І герцог Ратленд.
Деніел О’Коннелл (1775 – 1847).

Життєпис ред.

Походження ред.

Томас Меннерс-Саттон був шостим сином лорда Джорджа Меннерса-Саттона (третій син Джона Меннерса, ІІІ герцога Ратленд) та його дружини Діани Чаплін, дочки Томаса Чапліна. Старший брат Томаса – преподобний Чарльз Меннерс-Саттон, був архієпископом Кентерберійським з 1805 по 1828 рік і батьком Чарльза Меннерса-Саттона, І віконта Кентерберійського, спікера Палати громад парламенту Об’єднаного Королівства Великобританії та Ірландії з 1817 по 1834 рік. Його батько взяв собі додаткове прізвище Саттон успадкувавши маєтки свого діда по материнській лінії Роберта Саттона, ІІ барона Лексінтон.

Освіта ред.

Томас Меннерс-Саттон здобув освіту в школі Чартерхаус і коледжі Еммануеля в Кембриджі (закінчив навчання в 1773 році, отримав наукову ступінь бакалавра у 1777 році, отримав наукову магістра в 1780 році), був прийнятий до юридичної школи і спілки «Лінкольнс Інн» у 1775 році та почав працювати адвокатом у 1780 році.

Кар’єра ред.

Томас Меннерс-Саттон був обраний депутатом Палати громад парламенту Об’єднаного Королівства Великобританії від Ньюарка в 1796 році, і займав це місце до 1805 року, і служив під керівництвом Генрі Аддінгтона генеральним соліситором з 1802 по 1805 рік. З 1800 по 1802 рік він був генеральним соліситором принца Уельського (пізніше короля Георг IV). У 1805 році він став бароном казначейства, яким він залишався до 1807 року. Останнього року він був прийнятий до Таємної Ради, отримав титул пера як барон Меннерс, що в Фостоні в графстві Лінкольн і був призначений лорд-канцлером Ірландії. Цю посаду він обіймав посаду до 1827 року. Завзятий протестант, лорд Меннерс був противником емансипації католиків і виступав проти Закону про допомогу католикам 1829 року в Палаті лордів. Його абсолютна непроінформованість щодо ситуації в Ірландії змусила його значною мірою покладатися на генерального прокурора Ірландії Вільяма Соріна, який таким чином отримав безпрецедентну владу та фактично контролював дублінську адміністрацію до свого звільнення в 1822 році, що було спричинено його рішучою опозицією до емансипації католиків.

Незважаючи на те, що Меннерс виступав проти емансипації католиків, як суддя не виявляв жодної упередженості щодо католиків: справді, він виніс знаменний вирок у справі Волша в 1823 році, згідно з яким в Ірландії, на відміну від Англії, заповіт для відправлення меси за душу спадкодавців був дійсним (англійське законодавство було остаточно змінено на користь дійсності спадку тільки в 1919 році). Зростаюча кількість адвокатів-католиків (навіть Деніел О’Коннелл, який мав низьку юридичну кваліфікацію на думку більшості ірландських суддів) віддав належне його неупередженості.

Родина ред.

Лорд Меннерс вперше одружився з Енн Коплі, донькою сера Джозефа Коплі, І баронета Спротборо та його дружини Мері Буллер, у 1803 році. У них не було дітей. Після смерті дружини в 1814 році він одружився вдруге з Джейн Батлер, дочкою Джеймса Батлера, ІХ барона Кехір та його дружини Сари Ніколлс, і сестрою Річарда Батлера, І графа Гленгалл. У них був син Джон Меннерс-Саттон. Лорд Меннерс помер у травні 1842 року у віці 86 років, і його спадкоємцем у баронстві став його єдиний син Джон. Родичка Евелін Леветт Саттон, випускниця Трініті-коледжу в Кембриджі, виконувала обов’язки приватного капелана лорда Меннерса.

Джерела ред.

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (листопад 2023)
  • "Manners-Sutton (or Sutton), the Hon. Thomas (MNRS773T)". A Cambridge Alumni Database. University of Cambridge.
  • "No. 16020". The London Gazette. 14 April 1807. p. 477.
  • Extracts from Registers and Deeds, Wynford B. Grimaldi, Diocese of Canterbury, 1900
  • Hansard 1803–2005: contributions in Parliament by Lord Manners
  1. ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ а б в г д е ж и к Kindred Britain
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Томас_Меннерс-Саттон,_1й_барон_Меннерс&oldid=41010413