Георг IV (англ. George IV, нім. Georg IV, за англійською традицією Джордж IV; 12 серпня 1762 — 26 червня 1830) — король Великої Британії і Ганноверу з 29 січня 1820 року, з Ганноверської династії. Фактично очолював країну набагато раніше, з рубежу століть, коли загострилася психічна хвороба його батька Георга III. 5 лютого 1811 року Георг III був визнаний недієздатним, і з того часу його старший син був проголошений принцом-регентом і залишався ним до смерті батька 29 січня 1820 року.

Георг IV
англ. George IV
Dei Gratia Britanniarum Rex Fidei Defensor
Король Великої Британії
Правління1820-1830
Коронація19 липня 1821
ПопередникГеорг III
НаступникВільгельм IV
Інші титулиКороль Ганноверу
Біографічні дані
ІменаGeorge Augustus Frederick (Джордж Ауґустус Фредерік)
Хрещення18 вересня 1762
Релігіяангліканство
Народження12 серпня 1762(1762-08-12)
Сент-Джеймський палац, Лондон
Смерть26 червня 1830(1830-06-26) (67 років)
Замок Віндзор, Беркшир
гастроентерологічні захворюванняd
ПохованняКаплиця Св. Георга, Замок Віндзор
ДружинаКароліна Брауншвейзька
ДітиШарлотта Августа Уельська
ДинастіяГановери
БатькоГеорг III
МатиШарлотта Меклінбурґ-Стрелітз
Нагороди
орден Підв'язки орден Будяка орден Святого Патріка орден Андрія Первозванного орден Святого Олександра Невського орден Святої Анни I ступеня Орден Золотого руна Королівський угорський орден Святого Стефана орден Карлоса III Орден Золотого руна орден Чорного орла Орден святого Михайла лицар Великого Хреста ордена Святого Михайла і Святого Георгія лицар Великого Хреста ордена Лазні орден Південного Хреста Хрест Дона Педро I орден Святого Губерта орден Слона Grand Cross of the Order of the Tower and Sword Knight Grand Cross of the Military Order of William Королівський ґвельфський орден орден Святого Януарія орден Святого Фердинанда за заслуги кавалер ордена Святого Духа орден Червоного орла 1-го класу лицар ордена святого Михайла орден Сантьяго Grand Cross of the Sash of the Three Orders
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Період 1811–1820 років називається епохою Регентства (англ. Regency). 8 квітня 1795 року одружився з Кароліною Брауншвейзькою (17 травня 1768 — 7 серпня 1821), яка народила дочку Шарлотту Августу.

Монета з портретом Георга IV

Біографія

ред.

З правлінням Георга-регента пов'язана тривала боротьба Великої Британії з Наполеоном I Бонапартом та Французькою імперією, яка завершилася поразкою Наполеона й перемогою Англії. Економічний розвиток країни в ці роки також був успішним.

Однак Георг IV (як принц-регент і потім як король) був особисто надзвичайно популярним — одним із найпопулярніших монархів Британії взагалі. Денді, щедрий покровитель художників, гурман, Георг мав не зовсім заслужену репутацію холодного егоїста, байдужого до своїх близьких.

8 квітня 1795 року він одружився з Кароліною Брауншвейзькою, яка народила від нього єдину дочку Шарлотту Августу. Суспільство було вражене його конфліктами з дочкою, ймовірною спадкоємицею престолу (померла ще за життя діда, під час пологів) та законною дружиною Кароліною Брауншвейзькою. Кароліна, яку чоловік залишив ще 1796 року, після смерті свекра в 1820 році за потужної громадської підтримки повернулась до Великої Британії з метою коронуватися разом із Георгом (19 липня 1821 року), але це їй не було дозволено, оскільки палата лордів прийняла так і не затверджений палатою громад закон про їхнє розлучення; менш ніж за місяць приголомшена королева померла (поширювалися чутки, що чоловік наказав її отруїти). Георг був неодноразовим об'єктом сатири (зокрема Байрона).

Є історичний анекдот[1] про те, що Георг IV коронувався короною, узятою ним напрокат у ювеліра Рендалла (оскільки через величезні борги не міг викупити її у власність).

Рання смерть єдиної законної дочки фактично залишила Георга без спадкоємців. Оскільки всі його численні брати (окрім герцога Камберлендського, одруженого з 1815 року, у якого, однак, ще не було дітей) були холостяками, або перебували в цивільних шлюбах, а всі сестри були бездітними, це ставило під загрозу існування династії. У 1817–1818 роках одразу кілька британських принців поспіхом одружилися завдяки обіцяному монархом значному фінансовому заохоченню тому, хто продовжить династію. Дочка, що народилась в одному з цих шлюбів, принцеса Вікторія Кентська, успадкувала британську корону після смерті Георга та іншого свого дядька, Вільгельма IV, у 1837 році.

Цікаві факти

ред.
  • Георг IV винайшов правий та лівий чоботи. До цього все взуття могло надягатись на будь-яку ногу.
  • Вважався, особливо в молодості, ловеласом та серцеїдом з урахуванням того, що обхват його талії сягав 1,5 метрів.

Звання й нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. «Літературні додатки до журналу „Нива“», 1914

Література

ред.
Попередник
Георг III
  Король Великої Британії
1820-1830
  Наступник
Вільгельм IV
Попередник
Георг III
  Король Ганноверу
1820-1830
  Наступник
Вільгельм IV
Попередник
Георг III
  Король Ірландії
1820-1830
  Наступник
Вільгельм IV