Толкунова Валентина Василівна

Валенти́на Васи́лівна Толкуно́ва (рос. Валенти́на Васи́льевна Толкуно́ва; 12 липня 1946, Армавір, Краснодарський край — 22 березня 2010, Москва) — радянська та російська співачка. Заслужена артистка РРФСР (1979). Народна артистка РРФСР (1987).

Толкунова Валентина Василівна
Valentina Tolkunova (1972). (8662657866).jpg
Основна інформація
Дата народження 12 липня 1946(1946-07-12)
Місце народження Армавір, Краснодарський край, РРФСР, СРСР
Дата смерті 22 березня 2010(2010-03-22)[1][2] (63 роки)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Роки активності 19662010
Громадянство Росія і СРСР
Професії акторка, співачка, акторка дубляжу
Освіта Московський державний університет культури і мистецтв і Російська академія музики імені Гнесіних (1971)
Співацький голос сопрано
Жанри попмузика
Нагороди
орден Пошани орден Дружби (Російська Федерація) медаль «У пам'ять 850-річчя Москви»
Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР
Орден княгині Ольги III ступеня
Премія Ленінського комсомолу Почесний залізничник Премія МВС Росії
Автограф Автограф В. Толкуновой.png
valentinatolkunova.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографічні відомостіРедагувати

У 1966 році почала співати джазову музику в біг-бенді «ВІО-66» під управлінням Юрія Саульського. Через п'ять років Толкунова закінчила Музичне училище імені Гнесіних. Популярність до співачки прийшла в 1972 році після виступу в Колонному залі Будинку Союзів в Москві.

З 1973 року Толкунова працювала солісткою Москонцерту. У 1989 році на базі Москонцерту було створено Творче об'єднання «АРТ», художнім керівником якого стала Толкунова. У 1987 році їй було присвоєно звання народної артистки РРФСР.

Толкунова працювала з багатьма радянськими композиторами-піснярами — Едуардом Колмановським, Мікаелом Тарівердієвим, Павлом Аедоницьким, Віктором Успенським, Людмилою Лядовою, Олександрою Пахмутовою.

Народну любов співачці принесли пісні «Стою на полустаночке», «Я не могу иначе», «Носики-курносики», «Во всем мне хочется дойти до самой сути», «Я деревенская», «Поговори со мною, мама» та інші.

У 1974 році співачна вийшла заміж за журналіста-міжнародника Юрія Папорова, а через п'ять років у них народився син Микола.

ДискографіяРедагувати

  • 1972 — «Стою на полустаночке»;
  • 1973 — «Во всем мне хочется дойти до самой сути»;
  • 1975 — «Комсомолу посвящается»;
  • 1977 — «Носики-курносики»;
  • 1982 — «Диалог у новогодней ёлки»;
  • 1985 — «Если б не было войны» (подвійний альбом);
  • 1986 — «Разговор с женщиной» (подвійний альбом);
  • 1989 — «Серёжа»;
  • 1992 — «Сорок пять»;
  • 1995 — «Я не могу иначе»;
  • 1997 — «Я деревенская»;
  • 1997 — «Сон трава»;
  • 2002 — «Мой придуманный мужчина».

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати