Відкрити головне меню

Володимир Петрович Тодоров (22 червня 1936, Одеса, Українська РСР, СРСР — 19 лютого 2009, Одеса, Україна) — український радянський футболіст, захисник або півзахисник.

Ф
Володимир Тодоров
Особові дані
Народження 22 червня 1936(1936-06-22)
  Одеса
Смерть 19 лютого 2009(2009-02-19) (72 роки)
  Одеса
Зріст 181 см
Позиція захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1955  «Харчовик» (Одеса) 8 (0)
1958–1959  «Колгоспник» (Ровно) 44 (11)
1960–1962  «Авангард» (Харків) 65 (3)
1963–1964  «Чорноморець» (Одеса) 35 (2)
1980–1983  «Суднобудівник» (Миколаїв) 40 (2)
1966–1967  «Зеніт» (Іжевськ) ? (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Спортивна кар'єраРедагувати

До складу одеського «Харчовика» прийшов у 1955 році з команди автозбирального заводу. Наступного року був призваний на строкову військову службу, яку розпочав у армійському клубі з рідного міста. Потім був «Колгоспник» (Ровно), де Тодоров показував футбол високого рівня і звернув до себе увагу тренерів провідних українських команд. Було запрошення від київського «Динамо», але врешті-решт прийняв пропозицію від харківського «Авангарду», керівництво якого пообіцяло забезпечити власним житлом молодого футболіста.

В еліті радянського футболу дебютував 24 травня 1960 року, у виїздному матчі проти «Молдови» з Кишинева. Команда гостей зазнала поразки з рахунком 2:3 (забивали: Котиченко (2), Самсонов — Ожередов, Нестеров). В «Авангарді» здебільшого діяв персонально проти найкращого нападника з команди суперника. У своїх спогадах відзначав, що найбільш складно було грати проти Валентина Іванова з московського «Торпедо».

1963 року повернувся до Одеси, два сезони захищав кольори «Чорноморця», який у цей час здобув путівку до вищої ліги. Завершував ігрову кар'єру у миколаєвському «Суднобудівнику» і іжевському «Зеніті».

Володів потужним ударом з обох ніг, який постійно відпрацювував на тренуваннях. Зі штрафного забивав найкращому воротареві 20-го століття Льву Яшину. У матчі «Чорноморця» з львівськими «Карпатами» влучно пробив по воротах, які захищав Юрій Сусла з відстані у 51 метр. Відомі два випадки, коли після його потужніх ударів м'яч потрапляв у гравців-суперників і їх виносили з поля на носилках (Казакова з московського ЦСКА і Салькова з донецького «Шахтаря»).

Протягом багатьох років працював дитячим футбольним тренером. Серед його вихованців Ігор Соколовський, Анатолій Чистов, Олександр Гущин та інші.

СтатистикаРедагувати

Команда Д-1 Д-2 Д-3 Кубок
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
«Чорноморець» 43 2 3 0
«Колгоспник» (Ровно) 44 11 3 0
«Авангард» (Харків) 65 3 4 1
«Суднобудівник» 40 2 2 0
Всього за кар'єру 65 3 87 13 40 2 12 1

Забиті м'ячі у вищій лізі:

# Дата Місце Суперник Рахунок Остаточний
рахунок
Воротар
1 28.08.1960 Харків «Кайрат» (Алма-Ата) 2–0 2–0 Володимир Лисицин[ru]
2 19.07.1961 Харків «Шахтар» (Донецьк) 1–2 3–2 Борис Стрєлков
3 19.07.1961 Харків «Шахтар» (Донецьк) 3–2 3–2 Борис Стрєлков

ПосиланняРедагувати