І́гор Анато́лійович Ткаче́нко («Череп»; 4 квітня 1964 — 8 грудня 2001) — колишній тренер жіночої збірної України з баскетболу «ТІМ-СКУФ», він же — кримінальний авторитет «Череп».

Ігор Анатолійович Ткаченко
Псевдо «Череп»
Народився 4 квітня 1964(1964-04-04)
Темиртау
Карагандинська область
Помер 8 грудня 2001(2001-12-08) (37 років)
Київ
·розстріл
Поховання Лісове кладовище
Діяльність тренер
Відомий завдяки кримінальний авторитет

Життєпис ред.

У дитинстві переїхав з сім'єю до України із Темиртау і вступив у спортивний інтернат. У середині 1980-х потрапив до нової хвилі кримінального світу Києва, ставши одним із його найвідоміших «авторитетів». Відзначався особливою жорсткістю та торгівлею людьми.[1]

У кримінальних колах України Ткаченко був відомий за прізвиськом «Череп». Його не раз притягали до кримінальної відповідальності. Відбував покарання у запорізькій колонії.

Востаннє притягувався за носіння вогнепальної зброї. Тривалий час Ткаченко перебував під пильним наглядом столичного УБОЗу. За його угрупованням, як і за групами «Фашиста» і «Прища» велося постійне оперативне спостереження. Справою Ткаченка деякий час займався Валерій Кур, в якого Ткаченко кинув шумову гранату.[1]

Дружина — олімпійська чемпіонка Ткаченко Марина Іванівна.[2]

Злочини ред.

  • 1992 року — Печерський суд засудив Ігоря на два роки шість місяців по статті 188 ч. 2 КК України за опір працівникам міліції;
  • 1996 року — сім років по статті 144 ч. 3 КК — за здирництво (це мінімум), але незабаром вийшов на свободу;
  • 4 березня 1997 помилуваний згідно указу президента
  • 1999 — затриманий біля Палацу Спорту за носіння пістолета
  • ще раз Череп потрапив за ґрати, перебуваючи під слідством у новій кримінальній справі, в кінці 90-х. Просидів декілька місяців і був звільнений одним із заступників прокурора Києва. Відтоді не заарештовувався.

Вбивство ред.

Вбивство трапилося в суботу 8 грудня 2001 року незадовго до полудня в районі вулиці Срібнокільської (Дарницький район Києва), коли авторитет йшов на стоянку, де стояла його машина. Череп тільки вийшов з проходу між двома будинками, коли приїхала червона «п'ятірка» — «Жигулі» з херсонськими номерами. Всередині перебувала одна людина. Водій-кілер зброю не викинув, але, судячи з усього, стріляв з пістолета ТТ. Ігоря відвезли до лікарні, де він приблизно за годину помер від трьох кульових поранень[3].

Примітки ред.

  1. а б Валерий Кур. «В гостях у Дмитрия Гордона». 2/4 (2013) (рос.)
  2. История расстрелов киевских «авторитетов» // Факты, 14.05.2005. (рос.)
  3. ЗАСТРЕЛЕНО КРИМІНАЛЬНОГО АВТОРИТЕТА ЯКОГО ЗВІЛЬНЯЛИ ТО ПРЕЗИДЕНТ, ТО ПРОКУРОР... DT.ua. Процитовано 27 вересня 2017.

Джерела ред.