Тихонов Олександр Васильович

Олекса́ндр Васи́льович Ти́хонов (рос. Александр Васильевич Тихонов; * 21 жовтня 1939, Сатанів, нині Городоцького району Хмельницької області) — російський соціолог. Кандидат філософських наук (1974). Доктор соціологічних наук (2000). Професор. Віце-президент Російського товариства соціологів. Почесний доктор Інституту соціології Російської академії наук (обрано 21 жовтня 2009 року) [1].

Олександр Васильович Тихонов
Александр Васильевич Тихонов
Тихонов Олександр Васильович.jpg
Народився 21 жовтня 1939(1939-10-21) (81 рік)
Сатанів
Місце проживання Санкт-Петербург, Москва
Країна Росія Росія
Діяльність соціолог
Alma mater Санкт-Петербургський державний лісотехнічний університетd
Галузь соціологія
Заклад Institute of Sociologyd і State Academic University of Humanitiesd
Посада професор
Звання професор
Ступінь доктор соціологічних наук
Особ. сторінка isras.ru/pers_about.html?id=260

Біографічні відомостіРедагувати

Народився 21 жовтня 1939 року в Сатанові в сім'ї військовослужбовця. Після закінчення школи в Керчі [2] працював на меблевій фабриці.

1957 року Тихонов вступив на механіко-технологічний факультет Ленінградської лісотехнічної академії, яку закінчив 1962 року. Під час навчання співпрацював із редакціями газет, займався технічною творчістю, брав активну участь у громадському житті міста.

Тихонова обрали секретарем Виборзького райкому комсомолу. 1967 року Олександр Васильович покинув комсомольську роботу і поїхав на нафтові промисли Татарії, де працював інженером цеху підземного ремонту свердловин, начальником відділу промислової соціології.

1974 року захистив кандидатську дисертацію з проблем соціології праці і приступив до масштабних досліджень у цій галузі. Тихонов 12 років керував соціологічною лабораторією ВЦРПС (Всесоюзної центральної ради професійних спілок).

1987 року пішов на виробництво науковим співробітником лабораторії автоматизованих систем керування науково-промислового об'єднання «Електронмаш» (завод ЛЕМЗ), тут він став директором науково-технічного комплексу, вченим секретарем науково-технічної ради. 1989 року перейшов на роботу в Північно-Західний кадровий центр (нині Північно-Західна академія державної служби).

1990 року Ленінградська міська рада обрала Тихонова заступником голови Ленінградського міськвиконкому із соціальної політики. Не погодившись із концепцією соціального розвитку, яку запропонував Анатолій Чубайс, Тихонов пішов у відставку. Основні зусилля він зосередив на підготовці кадрів у Північно-Західній академії державної служби.

2000 року став доктором соціології. У 2003—2004 роках — директор Соціологічного інституту Російської академії наук у Санкт-Петербурзі. Від 2005 року живе в Москві, очолює Центр соціології керування та соціальних технологій Інституту соціології Російської академії наук.

Поетична творчістьРедагувати

Олександр Тихонов пише вірші. Частину з них покладено на музику. 2008 року автор-виконавець Олексій Краєв випустив альбом «Почему бы и нет?», до якого серед інших увійшло 10 пісень, написаних на слова Олександра Тихонова. Одна з них дала заголовок альбому [3].

ПриміткиРедагувати

  1. Вітаємо Олександра Васильовича Тихонова з 70-річчям!(рос.)
  2. Васильев Прокофий. Сокровища советских лесов (беседы о лесном деле). — Москва: Лесная промышленность, 1966. — С. 149.
  3. Офіційний сайт Олексія Краєва. Альбоми(рос.)

ЛітератураРедагувати

  • Социологи Санкт-Петербурга и Северо-Запада: Кто есть кто. — Санкт-Петербург: Алетейя, 2003. — С. 171.

ПосиланняРедагувати