Тихоголос санта-мартійський
вид птахів
| Тихоголос санта-мартійський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Arremon basilicus (Bangs, 1898) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Arremon torquatus basilicus Buarremon basilicus | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Тихоголос санта-мартійський[2] (Arremon basilicus) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae.[3] Ендемік Колумбії.
Таксономія
ред.Санта-мартійський тихоголос раніше вважався підвидом строкатоголового заросляка (A. torquatus), однак в 2010 році був визнаний Південноамериканський класифікаціний комітет окремим видом, разом з низкою інших підвидів Arremon torquatus.[4]
Поширення і екологія
ред.Санта-мартійський тихоголос є ендеміком Колумбії. Він живе на узліссях і в підліску тропічних вологих гірських лісів гірського масиву Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на висоті до 3300 м над рівнем моря.[5][6]
Збереження
ред.Це рідкісний птах, що має вузький ареал. МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого. Популяцію оцінюють у 10000-20000 птахів.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Arremon basilicus. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). New World Sparrows, Bush Tanagers. IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 May 2020.
- ↑ Cadena, C. D., and A. M. Cuervo (2009). Molecules, ecology, morphology, and songs in concert: how many species is Arremon torquatus (Aves: Emberizidae)? Biological Journal of the Linnean Society 99(1): 152-176
- ↑ Ridgely, R. S., & J. A. Gwynne, Jr. (1989). A Guide to the Birds of Panama with Costa Rica, Nicaragua, and Honduras. 2nd edition. Princeton University Press. ISBN 0-691-08529-3
- ↑ Restall, R. L., C. Rodner, & M. Lentino (2006). Birds of Northern South America. Christopher Helm. ISBN 0-7136-7243-9 (vol. 1). ISBN 0-7136-7242-0 (vol. 2).
Посилання
ред.- South American Classification Committee (September 2010). Proposal (#468) to South American Classification Committee – Species limits in Arremon torquatus. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 24 липня 2012.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |