Георгій Сергійович Тихий (англ. Heorhii Tykhyi; нар. 7 червня 1989, Київ) — український журналіст[1], радник із комунікацій міністра закордонних справ України (2020 - теп.час)[2].

Тихий Георгій Сергійович
Народився7 червня 1989 (35 років)
Київ
ГромадянствоУкраїна
НаціональністьУкраїна
ПосадаРадник міністра закордонних справ України

Трудова діяльність

ред.

З 2008 року працював у медіа: редактором і репортером на програмах Савіка Шустера (2008-2013), продюсером першого телеканалу Німеччини ARD в Україні (2014-2018)[3], власним кореспондентом Національного інформаційного агентства “Укрінформ” (2018-2019).

У 2014 році висвітлював для німецького телебачення події Революції гідності та початку російської агресії на сході України. У серпні 2014 року разом із колегою Іваном Любиш-Кірдеєм потрапив до оточення в Іловайську, де зняв документальний фільм про українських героїв-добровольців в оточеному місті.[4][5]

У 2018 році заснував корпункт “Укрінформу” в Нью-Йорку. З 2019 року почав працювати в державних комунікаціях: прессекретарем віцепрем’єр-міністра з європейської та євроатлантичної інтеграції (жовтень 2019 - березень 2020 року), а згодом радником із комунікацій міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби (березнь 2020 - теп.час).[6]

На посаді радника міністра займається організацією публічних комунікацій глави МЗС України Дмитра Кулеби, зокрема підготовкою промов, тез для публічних виступів міністра, відеозвернень та дописів у соціальних мережах.[7]

У складі команди міністерства брав участь в презентації Комунікаційної стратегії МЗС “Україна – держави Латинської Америки і Карибського басейну”.[8]

Проводив тренінги з ефективних державних комунікацій для урядовців в рамках освітньої діяльності Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС.[9]

З 2022 року входить до складу команди міністерства, яка відповідає за комунікаційні стратегії “воєнної дипломатії” МЗС України.[10]

Примітки

ред.
  1. Георгій Тихий: Блоги автора. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 5 липня 2024.
  2. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 5 липня 2024.
  3. Георгій Тихий: «Я живу своє друге життя». war-journalism-ua.tilda.ws. Процитовано 5 липня 2024.
  4. AFTER ILOVAISK - документальний проект про людей, які пройшли пекло Іловайська. afterilovaisk.com (укр.). 14 липня 2019. Процитовано 5 липня 2024.
  5. AFTERILOVAISK. Гоша Тихий та Іван Любиш-Кірдей. LB.ua. 1 жовтня 2017. Процитовано 5 липня 2024.
  6. Георгій Тихий пішов з «Укрінформу» до Дмитра Кулеби. detector.media (укр.). 2 жовтня 2019. Процитовано 5 липня 2024.
  7. Лавришин, Юлія (4 лютого 2024). Гоша Тихий, МЗС: «Краще заповнювати простір своїм порядком денним, ніж просто відбиватися від російської дезінформації». detector.media (укр.). Процитовано 6 липня 2024.
  8. МЗС презентувало першу в історії Комунікаційну стратегію Україна – держави Латинської Америки і Карибського басейну.
  9. Тренінг «Публічна дипломатія та комунікації».
  10. Як МЗС веде воєнну дипломатію та руйнує російську пропаганду. Розповідає Гоша Тихий. The Village Україна (укр.). 9 жовтня 2023. Процитовано 6 липня 2024.