Тиранчик рудолобий
| Тиранчик рудолобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phylloscartes roquettei Snethlage, 1928 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тира́нчик рудолобий[2] (Phylloscartes roquettei) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Ендемік Бразилії. Вид названий на честь бразильського письменника і антрополога Едгара Рокетта-Пінто[en][4].
Опис
ред.Довжина птаха становить 11,5 см. Забарвлення переважно оливково-зелене. Лоб жовтувато-охристий або рудуватий. На крилах жовутваті смужки. Нижня частина тіла жовтувата, горло жовте.
Поширення і екологія
ред.Рудолобі тиранчики поширені на південному сході Бразилії, на півночі штату Мінас-Жерайс на півдні штату Баїя. Вони живуть в сухих і вологих тропічних і галерейних лісах та серед чагарникових заростей, а також на плантаціях. Зустрічаються парами, на висоті від 400 до 900 м над землею.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція рудолобих тиранчиків становить від 1500 до 7000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Phylloscartes roquettei. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 337. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |