Тимошенко Володимир Петрович

Володи́мир Петро́вич Тимоше́нко (1935—1991) — український радянський машинобудівник, директор мелітопольського заводу «Автокольорлит» (1974—1980) та Мелітопольського моторного заводу (1980—1991), лауреат Державної премії УРСР у галузі науки та техніки (1990).

Тимошенко Володимир Петрович
Народився 9 грудня 1935(1935-12-09)
Новошахтинськ, Ростовська область, СРСР
Помер 1991
Діяльність директор заводов Автокольорлит та МеМЗ
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Біографія ред.

Володимир Тимошенко народився 9 грудня 1935 року в місті Новошахтинськ, у Ростовській області РРФСР. В 1954 закінчив Новочеркаський електромеханічний технікум[ru] і почав працювати на Горьковському заводі п/с 429 на посаді майстра, інженера-технолога, старшого інженера-технолога[1]. У 1957—1974 роках працював бригадиром, майстром, старшим майстром, начальником цеху Запорізького моторобудівного заводу. У 1963—1969 роках навчався на вечірньому відділенні Запорізького машинобудівного інституту імені Чубаря за спеціальністю «машини та ливарне виробництво»[2].

У 1974—1980 роках Володимир Тимошенко працював директором заводу «Автокольорлит» у Мелітополі[3], а в 1980—1991 роках — директором Мелітопольського моторного заводу. Під керівництвом Тимошенка на Моторному заводі завершили будівництво механозбірного корпусу для випуску силових агрегатів до автомобіля «Таврія», впроваджено перші роботокомплекси. З його ініціативи було збудовано базу відпочинку Моторного заводу, санаторій-профілакторій, піонерський табір «Зміна», оздоровчий комплекс, 2 дитячі садки, 4 магазини, ДПТУ-10, гуртожитки та житлові будинки. Створені та випущені під його керівництвом силові агрегати автомобіля «Таврія» відзначені срібною та бронзовою медалями ВДНГ[1][4].

У 1975—1991 роках обирався депутатом Мелітопольської міськради[2]. Є автором 6 авторських свідоцтв на винаходи[1].

Нагороди і премії ред.

Пам'ять ред.

 
Знак із назвою площі Володимира Тимошенко.

Примітки ред.

  1. а б в г Балакина И. В музее работает выставка, посвященная настоящему машиностроителю и директору // Мелитопольские ведомости : газета. — 2015. — Число 23. — 12. Архівовано з джерела 13 лютого 2020.
  2. а б Тимошенко Володимир Петрович. Моя сучасна бібліотека. Міські бібліотеки Мелітополя. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
  3. Балакина И. Володимир Тимошенко — легендарна людина Мелітополя // Новый день : газета. — 2015. — Число 17. — 12. Архівовано з джерела 13 лютого 2020.
  4. а б В память о машиностроителе с большой буквы. МТВ-плюс. 11 грудня 2015. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 13 лютого 2020.
  5. а б Остапенко С. (27 вересня 2016). На какой улице я живу?. Наш Город. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
  6. Балакина И. Шахматный турнир в память о почетном гражданине Мелитополя Владимире Тимошенко // Мелитопольские ведомости : газета. — 2013. — Число 1. — 10. Архівовано з джерела 13 лютого 2020.
  7. Форис А. (2 жовтня 2014). Турнир по шахматам памяти Владимира Тимошенко выиграл мелитополец. Наш Город. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.

Література ред.

  • Савелов А. Б. Время. События. Лица. — Мелитополь : Издат. дом МГТ, 2011. — 300 с.
  • Мохов Н. В. Площадь имени Тимошенко // Их именами названы улицы города Мелитополя : крат. биогр. справ. — Мелитополь, 2008. — С. 27.

Джерела ред.