Відкрити головне меню

Мелітопольський краєзнавчий музей — державний музей в Мелітополі. Експозиція музею знайомить з історією і природою Мелітопольського краю. Музей розташований в колишньому особняку купця Чернікова, побудованому в 1913 році.

Мелітопольський краєзнавчий музей
Портал:Музеї
Melitopol Museum Building.JPG
46°50′43″ пн. ш. 35°22′53″ сх. д. / 46.84528° пн. ш. 35.38139° сх. д. / 46.84528; 35.38139Координати: 46°50′43″ пн. ш. 35°22′53″ сх. д. / 46.84528° пн. ш. 35.38139° сх. д. / 46.84528; 35.38139
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Мелітополь, вул. М. Грушевського, 18
Засновано 1921 рік
Фонд понад 45 тис. одиниць
Директор Ібрагімова Лейла Різаєвна
Сайт melitopol-museum.zp.ua
Мелітопольський краєзнавчий музей. Карта розташування: Україна
Мелітопольський краєзнавчий музей
Мелітопольський краєзнавчий музей (Україна)

Мелітопольський краєзнавчий музей у Вікісховищі?

Зміст

ЗаходиРедагувати

17-21 січня 2018 року - Міжнародний флешмоб музейних селфі[1]

Історія музеюРедагувати

 
Інтер'єр української селянської хати XIX століття
 
Інтер'єр початку XX століття
 
Червоноармійська тачанка часів Громадянської війни (1920 год)
 
Опудало кабана у відділі природи
  • Історія музею почалася, коли в 1900 році Мелітопольське земство за 750 рублів придбало колекцію з 180 опудал птахів.
  • У 1910 році колекція земства була об'єднана з колекцією мелітопольського реального училища.
  • 1 травня 1921 у будівлі по вулиці Дзержинського (нині Інтеркультурна) відкрився Мелітопольський крайовий музей. Першим директором музею став учитель Д. Я. Сердюков[2].
  • Станом на 1928 музей займав 3 невеликих кімнати і коридор. Три кімнати займали історико-природничий, етнографічний та історико-археологічний відділи. Хоча в музеї було багато цікавих експонатів, недолік місця і безсистемність організації музейного матеріалу, на думку І. П. Курило-Кримчака, значно ускладнювали ознайомлення з колекцією[3].
  • На початку 1930-х років директор музею І. П. Курило-Кримчак розгорнув широку природоохоронну роботу, захищаючи заповідники Північного Приазов'я від захоплення для сільськогосподарських потреб. Однак у січні 1935 Курило-Кримчак був звільнений з музею і заарештований.
  • У роки німецько-радянської війни Курило-Кримчак, якого німці призначили бургомістром Мелітополя відновив роботу музею, знову ставши його директором[4].
  • У 1967 музей переїхав в колишній особняк Чернікова на вулиці Карла Маркса (нині Михайла Грушевського)[5].
  • З 1971 року директором музею був Б. Д. Михайлов. У 1972 році в музеї була створена діорама «Штурм радянськими військами лінії „Вотан“ в жовтні 1943 року». Музей-заповідник «Кам'яна Могила», колишня філія краєзнавчого музею, в лютому 1986 був виділений у самостійну установу, і Б. Д. Михайлов став його першим директором. Музеї в Токмаку та Михайлівці також довгий час залишалися філіями Мелітопольського краєзнавчого музею[6].
  • 2007 року сталася аварія на даху музею. Частина третього поверху була затоплена, деякі експозиції тимчасово закриті[7].
  • 2012 року проведено Першу регіональну науково-практичну конференцію «Мелітопольські краєзнавчі читання»[8].
  • В червні 2013 року у співпраці з Національним історико-археологічним заповідником «Кам’яна Могила» вперше Мелітопольський міський краєзнавчий музей організував та провів Міжнародну наукову конференцію «Північне Приазов’я в епоху кам’яної доби – енеоліту»[8].
  • У 2015 році за підтримки Міжнародної організації CinemaHall були проведені фестивалі Відкрита ніч і Le Jour Le Plus Court.

Будівля музеюРедагувати

Триповерховий особняк купця другої гільдії Чернікова був побудований в 1913 році. Іван Єгорович Черніков двічі обирався головою Міської думи — з 1891 по 1895, і з 1901 року по 1905 роки. Брати Чернікова володіли торговим домом, що спеціалізувався на поставці в Мелітополь мануфактури. На першому поверсі особняка Чернікова розташовувався магазин, в якому продавалися швейні машинки американської компанії «Зінгер», а два верхніх поверхи будинку були житлові[9].

У 1917 році родина Чернікова емігрувала до Франції. З червня по жовтень 1920 року в будівлі розташовувався штаб генерала Врангеля. У 1920-х і 1930-х роках у будівлі діяли робочі клуби. Під час німецько-радянської війни в особняку розміщувалася німецька комендатура, а після звільнення Мелітополя — міськкоми партії і комсомолу. На першому поверсі будівлі довгий час розміщувалася ощадкаса. А в 1967 році міська влада передала пам'ятник історії та архітектури краєзнавчому музею[10].

ЕкспозиціяРедагувати

Нині фонди Мелітопольського краєзнавчого музею складаються з 60 тисяч експонатів і продовжують поповнюватися.

У музеї зберігається унікальна колекція скіфського золота IV ст. до н. е., отриманого в результаті розкопок Мелітопольського кургану.

Багата нумізматична колекція музею. Крім монет, вона включає в себе також ордени і медалі, жетони, печатки, значки, паперові грошові знаки. Значна частина колекції була отримана в 1986 у результаті випадкової знахідки скарбу срібних монет 1895—1925 років випуску.

Музейна колекція одягу відображає відмітні особливості різних районів Мелітопольщини. Колекція речових предметів включає в себе старовинні меблі, порцеляновий і глиняний посуд.

Природознавчий фонд музею включає в себе геологічну, палеонтологічну, ботанічну, зоологічну, ентомологічну колекції[9].

Музей зібрав багатий фонд старовинних фотографій, книг і документів, які висвітлюють різні сторони економічного, політичного і культурного життя Мелітопольщини в різні роки.

Серед експонатів художньої колекції музею велику цінність представляють живописні та графічні роботи видатного художника Олександра Григоровича Тишлера, уродженця Мелітополя[10].

Музей регулярно проводить різноманітні виставки та експозиції, пов'язані з історією, природою і населенням Мелітопольщини.

Також в музеї є експозиція на «хвилях пам'яті». 2015 року одне фото зайняло гідне місце в експозиції краєзнавчого музею Семен Савелійович Малишкін учасника ДСВ.

ПриміткиРедагувати

  1. Міжнародний флешмоб музейних селфі. http://melitopol-museum.zp.ua (українська). січень 2018. Процитовано 30 січня 2018. 
  2. Михайлов, Б. Д. «Просвіта»// Мелитополь. Природа, археология, история. — Запорожье: Дикое Поле, 2002. — P. 280. — 2000 экз.
  3. Курило-Кримчак Краєзнавчий музей Мелітопільщини (укр.) // Краєзнавство : науковий журнал. — Харків: Український комітет краєзнавства, 1928. — № 7-10. — С. 74.
  4. В. Е. Боpейко, Словарь деятелей охраны природы
  5. Дом легендарной Клио // Новый день. — 10 жовтня 2012.(рос.)
  6. Михайлов, Б. Д.Образование, медицина, культура, спорт Архівовано 30 September 2013[Дата не збігається] у Wayback Machine.// Мелитополь. Природа, археология, история. — Запорожье: Дикое Поле, 2002. — P. 280. — 2000 экз.
  7. Кузнецова Альбина. Краеведческий музей терпит бедствие // Мелитопольские ведомости. — 19 грудня 2007.(рос.)
  8. а б Іванова, Наталя (2017). Актуалізація музею як культурно-освітнього центру та відкритого громадського простору (на прикладі Мелітопольського міського краєзнавчого музею) (Українська). Процитовано 30 січня 2018. 
  9. а б Мелитопольский городской краеведческий музей. Медовый город и край. Процитовано 2 травня 2014. (рос.)
  10. а б Мелитопольский краеведческий музей. prostir.museum. Процитовано 2 травня 2014. (рос.)

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Т. В. Вєрьовочкіна, С. В. Воловник, Б. Д. Михайлов, Т. Ф. Півень. Мелітопольський краєзнавчий музей. Путівник. — Дніпропетровськ : Промінь, 1976.