Тимелія рудоголова
| Тимелія рудоголова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Malacopteron magnum Eyton, 1839 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тиме́лія рудоголова[2] (Malacopteron magnum) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Мешкає в Південно-Східній Азії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 15 см. Верхня частина тіла оливково-коричнева, крила і хвіст бурі. На тімені рудувато-коричнева пляма, шия чорна. Нижня частина тіла світло-сіра. Дзьоб зверху чорний, знизу сірий, лапи чорні. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
- M. m. magnum Eyton, 1839 — Малайський півострів, Суматра, Калімантан (за винятком півночі) і острови Південнокитайського моря;
- M. m. saba Chasen & Kloss, 1930 — північний Калімантан.
Поширення і екологія ред.
Рудоголові тімелії мешкають на півдні Таїланду і М'янми, в Малайзії, Індонезії і Брунеї. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях та на болотах. Зустрічаються на висоті до 450 м над рівнем моря (подекуди на висоті до 1000 м над рівнем моря).
Поведінка ред.
Рудоголові тимелії живляться комахами, яких шукають в кронах дерев, а також насінням. Гніздо чашоподібне, розміщується на дереві. В кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 2 тижні, пташенята покидають гніздо ще через 2 тижні.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Рудоголовим тимеліям загрожує знищення природного середовища, а також лісові пожежі.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Malacopteron magnum.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 жовтня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |